Без тебе я, як човен без весла

Коли цілуєш ти мої вуста

Бринить від щастя моя душа.

Коли я п’ю вино кохання твого,

Серце, як птах, не втримати його.

Без тебе, милий, я, як човен без весла -

Душа моя до тебе приросла.

Без болю нас уже не роз’єднати,

Велике щастя – так кохати.

Солдатським матерям

Плачуть в оселях свічки і не гаснуть,

Старіють матері від горя завчасно.

Ворог забрав у синів майбуття,

За Україну поклали молодії життя.

Плаче Вкраїна: в селі і в місті

Мати чекає страшної вісті.

На цвинтарях не злічити хрестів

Та руїн від московських катів.

Сняться синам руки материнські,

Які колисали їх у дитинстві.

Боже, зглянься на матерів,

Врятуй від смерті їхніх синів!

Забудь

Ти все про неземне щось мріяв

І високо у небесах літав.

Пішов ловити журавля у небі.

Пройшли роки – про мене ти згадав.

Не повернуть того вже літа

І не плекай даремних ти надій.

Те, що було, спливло, як повінь,

Не відродити юних мрій.

Нелегко зраду ту простити,

Та я простила, суму вже нема.

Тож все забудь, не мрій

про нову зустріч,

До мого серця стежки вже нема.

Синам

Любий, я хочу завжди буть з тобою,

Прожити разом всі щасливі дні.

Сини, аби були, веселі і здорові,

Щоб, як дубки, буяли навесні.

Щоб в їхньому житті було палке кохання,

Лиш від любові тьмарився їм світ.

Бо ж без любові світ не милий,

Не мила стежка до своїх воріт.

Не допусти, Господь, лихої долі,

Не допусти війни жахіть,

Не довелося щоб до рук їм взяти зброю,

Щоб захистить мене і цілий світ.

Любов Ященко, смт Петрове.