Мальовниче село Луганка завдяки працьовитим рукам та щедрій душі його жителів, а також мудрим та далекоглядним керівникам добре знане не тільки в нашому районі, а й далеко за його межами.
Трагічну сторінку вписано в історію села 26 листопада 2015 року – в зоні проведення антитерористичної операції пішов з життя луганчанин Іван Вікторович Міхно.
Тож минулого тижня Луганка прощалася зі своїм славним сином, одним з тих, хто за першим покликом став на захист рідної землі. Скорботний, гнітючий настрій цього дня посилювали похмуре небо, пронизливий вітер та сумні обличчя сільчан, які з усіх куточків села прямували до родинного гнізда загиблого героя, несучи в руках квіти, а в серці - невимовну тугу за людиною, якій би ще жити та жити, ростити сина Олександра та дати йому батьківське благословення в доросле життя…
Та всьому цьому вже не бути. На 41-му році життя полинув у вирій дорогий син, турботливий батько, гарний господар, добра та щира людина.
У зв’язку з трагічною загибеллю бійця-земляка, учасника антитерористичної операції в Луганській області Івана Міхна в районі було оголошено День жалоби.
Іван Вікторович Міхно - народився 1 лютого 1974 року в селі Луганці Петрівського району Кіровоградської області. Навчався в Луганській ЗОШ. В 1992 році проходив військову службу в лавах Збройних Сил України. З 1994 року працював водієм в СВК «Агрофірмі Маріампольська» , пізніше - в ТОВ «Граніт Групп» на Петрівському кар’єрі.
У липні 2015 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Брав участь в бойових діях в зоні АТО на буремному Донбасі. Молодший сержант, старший механік, водій БМП Іван Вікторович Міхно проходив службу на блок – посту в Луганській області, в селищі Городище, де захищав рідну землю від окупантів та бандитів. 23 листопада 2015 року на 41-му році життя серце воїна зупинилося у зоні АТО.
Після чину відспівування покійного, що його здійснив настоятель храму Вознесіння Господнього ієрей о. Михайло, траурна процесія, якій, здавалося, не буде кінця, попрямувала до місця останнього спочинку героя-захисника України – сільського цвинтаря.
Над нескінченним потоком односельців пливе на руках людських домовина, пливе вулицями рідного села, якими колись ходив Іван, пливе мимо поля з масним чорноземом, який чекає весни, чекає, коли вкотре засіють його зерном.
На сільському цвинтарі відбувся жалобний мітинг, його відкрив Луганський сільський голова Роман Штурмак, слова вдячності загиблому герою-земляку та свої співчуття рідним та близьким висловили голова РДА Сергій Завалій, голова районної ради Тамара Сакара, разом з заступником Антоніною Івановою, заступник начальника Кіровоградського гарнізону Олег Молчанов, голова громадського об’єднання учасників АТО «Захисник Петрівщини» Сергій Савченко, голова профспілкового комітету СВК «Агрофірма «Маріампольська» Олег Дудук.
І ось настали останні хвилини прощання, глухо падає на домовину земля.
Лунає військовий салют в честь загиблого, а і з темного неба важкими сльозами падають скупі дощові краплі. Вдячна пам’ять петрівчан назавжди збереже в своїх серцях ім’я героя-захисника Івана Вікторовича Міхна. Героям Слава!
Наш кор.