В усі часи, коли над країною тяжким ярмом нависала загроза, її народ згуртовувався для захисту та відсічі ворогів. Не стала винятком і наша країна, адже ще від самого початку АТО українці не тільки нагадали, що вони нація, а й дали всім зрозуміти, що свою землю боронитимуть до останнього подиху. Та не тільки молодь вийшла на цю криваву арену, не забарилися з підтримкою і вже бувалі солдати, котрі до цього  завжди мали надію, що доживати віку будуть, милуючись, як під мирним небом зростатимуть їх діти та онуки. Ці сильні чоловіки не втомлюються доводити, що порох у порохівницях не закінчиться ніколи.

Нещодавно на кіровоградському полігоні пройшли військову перепідготовку і наші петрівчани, аби, в разі потреби, з першим тривожним дзвіночком одразу ж вирушити туди, де гримлять вибухи і постріли та руйнуються будівлі. Декілька тижнів виснажливих тренувань, заняття з найкращими майстрами своєї справи - і це лише початок. Як виявилося, сучасний воїн повинен уміти все, тож навчали усього: від правил надання елементарної медичної допомоги - до складних прийомів боротьби, аби кожен зміг вижити в небезпечних умовах війни. Не забули, звичайно, і про моральний стан людини, який відновлювали разом з психологами між тренуваннями. Завдяки такій поглибленій підготовці чоловіки ще більше переконуються, що сила на їх стороні. Наші мужні земляки гідно витримали всі випробування та показали себе якнайкраще. І стріляли, і першу допомогу надавали, а головне - за потреби зможуть захистити не лише себе, а й свої родини.

Нелегкими видались ці дні для Володимира Баканова, Ігоря Литовченка, Ігоря Овдія, Юрія Ляліна та Віктора Лавніковича. І хоча ці чоловіки - мешканці різних куточків нашого району, та тепер вони стали побратимами на все життя. Пройшовши разом всі навчання і тренування, вони певні, що повністю готові, за потреби, стати на захист своєї країни, на яку жорстока доля знову почепила воєнне тавро.

Вікторія Махнюк

На знімку: Кіровоградський полігон радо прийняв військове поповнення.