Певне, цілком логічно, що першим нашим спілкуванням про підсумки щойно минулих місцевих виборів стало інтерв’ю з Олександром Поворознюком – депутатом районної ради ось уже третього поспіль скликання, а цього разу – ще й керівником виборчого штабу районної організації партії Блок Петра Порошенка «Солідарність», яка, за попередніми підсумками, стала беззаперечним лідером виборчих перегонів у нашому районі. Отож просимо Олександра Григоровича поділитися своїми враженнями про зміст і характер виборчої кампанії, про те, завдяки чому було досягнуто такого результату.
- Як відомо, Олександре Григоровичу, нині рейтинг пропрезидентської по-літичної сили вже не надто привабливий,принаймні зовсім не такий, яким був ще рік тому. І все ж у нашому районі «Солідарність» демонструє відмінний, місцями майже блискучий результат. Як Вам це вдалося, поді-літься секретами успіху?
- Передовсім, хочу висловити слова щирої вдячності усім землякам за довіру і підтримку, за те, що віддали нам свої голоси. У цьому вбачаю ознаку того, що наші громадяни свої сподівання пов’язують не з абстрактним поняттям якоїсь політичної сили, а з конкретними людьми, котрі були представлені у нашому виборчому списку. Зокрема відчуваю й підтримку собі особисто, адже по виборчих дільницях уже моєї рідної Ганнівської сільської ради «Солідарність» набрала рекордний не лише для Кіровоградщини, але й загалом для усієї України показник – 85,5% голосів підтримки. Разом з тим, хоч я й очолив виборчий штаб «Солідарності» за пропозицією представників районної влади - проте сам не є членом цієї партії та й взагалі - будь-якої іншої політичної сили. Поки що на політичному небосхилі нашої держави я не помітив партії, яка б за формою і змістом повністю відповідала б моєму розумінню і баченню того, якою повинна бути політична партія. Як буде далі - побачимо. Мені, до речі, учора зранку зателефонував губернатор Кіровоградщини Сергій Кузьменко, привітав з перемогою і поцікавився: як нам вдалося домогтися таких показників, яких пропрезидентський блок не зміг домогтися навіть на близькій Президентові Вінничині? Я йому відповів, що нам особливо й агітувати не довелося – за нас найкраще агітують зроблені тут за останнє десятиріччя конкретні справи. Очевидно, люди просто не могли нас не підтримати, адже вони добре пам’ятають, якими приреченими і безперспективними виглядали тутешні села ще з десяток років тому, тож тепер їм є що із чим порівняти. Звідси й така підтримка.
- Уже зможете змоделювати, хоча б приблизно, політичне обличчя майбутнього складу районної ради, які саме політичні сили і скільки саме своїх висуванців туди провели?
- Звичайно ж, адже ми вели попередній паралельний підрахунок голосів за протоколами дільниць, тож не думаю, що офіційні дані, які будуть оприлюднені незабаром, суттєво відрізнятимуться від тієї інформації, якою володіємо ми. Так от, з двадцяти шести депутатів, з яких складатиметься ра-йонна рада сьомого скликання, одинадцять будуть представлені нашою по-літичною силою, шістьох делегує «Батьківщина», п’ятеро депутатів представлятимуть районну організацію Радикальної партії Олега Ляшка і ще четверо депутатів обрано від Опозиційного блоку.
- Що ж, одинадцять – це справді дуже гарний показник, майже половина від загального складу ради. І все ж своєї більшості, виходить, не матимете. З ким плануєте формувати коаліцію в разі, якщо для прийняття того чи іншого рішення потрібна буде більш широка підтримка?
- Знаєте, на цьому етапі, коли склад ради сформовано, я особисто уже б став забувати, хто і від якої політичної сили отримав свій депутатський мандат. Нам усім довірили виборці Петрівщини, з кожним із нас вони пов’язували якісь свої надії і сподівання на краще, тож навряд чи вони мріяли, аби ми тут між собою знову влаштовували «корриду», як це часом траплялося, на жаль, у раді попереднього скликання. Водночас, пригадаймо, якою конструктивністю і продуктивністю відрізнялася в попередньому скликанні, скажімо, робота депутатів, обраних від Петрівського залізорудного кар’єру, зокрема того ж таки Олександра Вікторовича Тилика. Він ніколи не залишався байдужим ні до усіх питань, які розглядалися безпосередньо на сесійних засіданнях, ні до вирішення усіх проблем селища та району, якщо очолюване ним потужне промислове підприємство могло надати хоча б якусь підтримку. Переконаний – таким його бачення своїх депутатських обов’язків залишиться й надалі. Відтак скажіть: невже ми не повинні з ним співпрацювати лише тому, що він представляє «Опозиційний блок»? Дурниця, звичайно. Так само порядних, патріотичних і поміркованих депутатів я бачу, практично, у списку кожної політичної сили з тих, що обрані до районної ради. А відтак і «коаліцію», про яку ми говоримо, якщо й формуватимемо її за якимись регламентними ознаками, то навряд чи визначатимемо належністю до того чи іншого партійного списку. Взагалі я сподіваюся, що склад депутатів районної ради нинішнього скликання буде, як ніколи раніше, згуртованим, об’єднаним єдиною метою: зробити усе від нас залежне, аби життя громадян на Петрівщині щодня ставало кращим, комфортнішим, облаштованішим, аби тенденції розвитку територій, започатковані, скажімо, на території нашої Ганнівської сільської ради, або ті, що спостерігаються останніми роками в райцентрі, зазнавали усе більшого поглиблення і поширення. Он представники нашої державної влади сформулювали свій курс на Європу, на європейський спосіб життя. Відтак, я розумію, що це не означає, що ми маємо тут просто сидіти і чекати, коли ж ця сама омріяна «Європапа» з’явиться за нашими вікнами. Ми мусимо самі, своїми руками, своїм розумом та умінням створити на нашій землі такі умови для проживання, аби нам не соромно було запросити до себе на гостини чи то європейця, чи то американця або австралійця, чи представника будь-якої іншої частини світу, аби він міг побачити і переконатися: Україна – це справді благословенний куточок на землі, де живуть справді роботящі, тямущі, розумні й хазяйновиті люди. Ось тоді до нас у світі з’явиться повага, тоді сюди потечуть інвестиції та нові сучасні технології. Але для цього нам усім разом потрібно багато і наполегливо працювати, а не чубитися між собою, з якого б то не було приводу.
- Що ж, така Ваша позиція імпонує, сподіваємося, вона буде підтримана більшістю громадян Пет-рівщини. А тепер, якщо можна, кілька слів про Ваше бачення свого місця у майбутній раді, про те, який саме сегмент повноважень Ви плануєте там охопити?
- Гадаю, що найбільш конструктивно і продуктивно я свої знання та уміння зміг би реалізувати в планово-бюджетній комісії, і якщо мої колеги висловлять мені таку довіру – то в якості її керівника. Я гарантую, що жодної копійки бюджетних коштів не буде використано не за призначенням, більше того – для більш повної реалізації усіх планів і завдань по соціально-економічному розвитку району ми активно залучатимемо приватні інвестиції – кошти сільгосптоваровиробників та підприємців. Серед першочергових об’єктів, які потребують суттєвого капіталовкладення, є автошляхи в районі, адже важко вже пригадати, коли востаннє вони були такими розбитими і занедбаними. Принаймні на моїй памяті – такими жахливими не були точно. Втім, звичайно, лише одними дорогами не обмежуватимемося: кожен населений пункт району повинен забезпечити для своїх мешканців сталі темпи соціально-культурного розвитку, зростання кількості робочих місць. Гадаю, в умовах процесу децентралізації влади, нам сам Бог велів брати ініціативу в цих питаннях у власні руки.
- Наостанок, повернімося знову до перебігу виборчої кампанії у нашому районі. Як відомо, порівняно з багатьма іншими територіями країни, у нас вибори відбулися більш-менш спокійно і без особливих ексцесів. І все ж у Петровому в ніч з п’ятниці на суботу мав місце неприємний інцидент, коли, з грубим порушенням норм виборчого законодавства, проти одного з кандидатів на посаду селищного голови було використано нечистоплотний прийом контрагітації у вигляді розкиданих у під’їздах багатоквартирних житлових будинків листівок з відверто брехливою та провокативною інформацією. Вам про це щось відомо?
- Безумовно, відомо. Більше того – ми вже й маємо інформацію щодо того, хто особисто причетний до розповсюдження цього бруду, і сподіваюся, коли будуть зібрані всі необхідні докази – ця людина дуже гірко пошкодує про такі свої дії. Разом з тим – ці методи «політичної боротьби» могли б бути ефективними хіба що десь у 90-х роках, коли наші люди ще не мали необхідного імунітету проти подібних проявів і звикли довіряти будь-якому друкованому слову. Сьогодні ж, здається, ця «контрагітація» головним чином спрацювала якраз проти тих, хто її затівав, адже справді: якщо тобі дійсно є що сказати в докір своєму опонентові, то чому не робити цього відкрито, в очі, а лише так, злодійкувато, під покровом ночі?.. Крім того, виборці цілком логічно міркують: якщо проти кандидата застосовуються такі підлі, підступні технології – значить, його бояться, а відтак, значить, він і справді чогось вартий? В усякому разі, до таких роздумів спонукають об’єктивні результати підсумків голосування, про які ми з вами уже добре знаємо.
- Що ж, Олександре Григоровичу, ми вдячні Вам за розмову, від імені усіх наших читачів та радіо-слухачів бажаємо Вам зробити більш комфортним і облаштованим життя людей не лише на цій території, де Вами вже й так чимало зроблено доброго, але й для усіх жителів району.
- Дякую, я прикладу максимум зусиль для того, аби усім жителям Петрівщини жилося краще, аби вони ні на мить не засумнівалися в правильності свого вибору. Повірте мені: якщо я обіцяю, я все зроблю для того, щоб виконати дану обіцянку. Адже уже неодноразово переконувався в тому: чим більше добра робиш людям – тим більше воно до тебе повертається, тим більше Господь допомагає тобі в усіх добрих справах. Я вдячний своїм батькам за те що виховали мене таким, і хоч інколи моя надмірна доброта мені й шкодить – іншим бути уже не зможу та й не хочу. І буду дуже радий, якщо мені вдасться залишити по собі якийсь добрий і помітний слід на землі.
Спілкувалися Олександр Дога та Володимир Кіфенко.
