Петро Нестеров народився у Нижньому Новгороді, де його батько — штабс-капітан Микола Нестеров — служив вихователем у кадетському корпусі. Через два роки 27-річний батько помер, залишивши вдовою свою дружину Маргариту Вікторівну та сиротами чотирьох дітей. Лишив їм єдину спадщину — скриню з книжками на військову тематику. Пенсія у 600 рублів на рік забезпечувала досить скромне існування осиротілої сім’ї. Петро, як син офіцера, міг безоплатно здобути лише військову освіту, тому вступив до місцевого кадетського корпусу (закінчив його у 1904); мав успіхи з математики, фізики, малювання, музики; захоплювався спортом.
Далі було Михайлівське артилерійське училище в Петербурзі, де Петро Нестеров здобув не тільки ґрунтовні знання з теоретичних і військових дисциплін, але й сформувався як усебічно освічений військовик-інтелігент. Восени 1906 р. він із відзнакою закінчив дворічний курс училища і, маючи право вибору місця служби, поїхав до м. Владивосток — у 9-ту Східно-Сибірську стрілецьку артилерійську бригаду. У 1909 р. П. Нестерова було відряджено до фортечної повітроплавальної роти. Там він здійснив кілька підйомів на аеростатах для коригування артилерійських стрільб.
У серпні 1911 р. Нестеров здійснив перші польоти. Наступного року закінчив офіцерську повітроплавальну школу в Петербурзі, літав на сферичних аеро-статах і домігся зарахування до військово-авіаційної школи в Гатчині. 5 жовтня 1912 р. на літаку-біплані «Фарман» склав іспит на звання військового льотчика.
Перебуваючи у Варшаві, з жовтня 1912 по лютий 1913 р. на Локотовському летовищі тренувався на літаку «Ньюпор-4».
З квітня 1913 р. поручика П. Нестерова призначено виконуючим обов’язки начальника 11-го корпусного загону 3-ї авіаційної роти в Києві, яка розміщувалася на Печерську, а базувалася на Сирецькому військовому летовищі. Він здійснив без попередньої підготовки переліт за маршрутом Київ — Остер — Ніжин — Київ. За кілька днів повторив цей переліт, але вже на чолі групи з трьох літаків. То був перший у світі груповий переліт строєм, з чотирма посадками на обраних з повітря (не підготовлених заздалегідь) майданчиках.
Знаходячись у Києві, 9 вересня 1913 р. о 18 год. 10 хв. П. Нестеров на новенькому літаку «Ньюпор-4» виробництва московського заводу «Дукс», із двигуном потужністю 70 к. с., піднявся над Сирецьким військовим летовищем і на висоті 600 метрів на очах численних глядачів уперше в світі здійснив знамениту «мертву петлю», що згодом стала називатися «петлею Нестерова». На початку 1914 р. Нестеров за допомогою старшого механіка загону Г. Нелідова модифікував літак «Ньюпор-4», розробивши дослідну (з повітряним охолодженням) конструкцію семициліндрового двигуна потужністю 120 к. с. Пізніше авіатор зайнявся будівництвом одномісного швидкісного літака, однак завершити цей проект перешкодила війна.
За матеріалами з історичних джерел підготувала
Вікторія Махнюк
