День людей похилого віку – особливе свято. На відміну від професійних, релігійних, загальнодержавних, воно стосується кожного з нас, адже у кожної молодої людини є батьки, старші брати і сестри, та й молодість не вічна, кожному судилося після неї пройти пору зрілості, вступити у осінь свого життя. Втім, активісти районної організації ветеранів України, які зібралися в своєму оновленому офісі, щоб відзначити цю дату, довели, що старість – поняття відносне, яке не стосується стану душі, не позбавляє людину прагнення жити, творити, робити щось корисне для суспільства. Недаремно ж вони стосовно свого віку охочіше вживають слово «поважний», а не «похилий».

Захід пройшов у теплій, сімейній атмосфері. Не у останню чергу завдяки тому, що заступник голови районної організації ветеранів України Ольга Антоненко, яка була його ведучою, розмовляла з присутніми, як привітна хазяйка, простими людськими словами. Вона коротко згадала про непросте минуле колись єдиної країни, задля блага якої працювали сивочолі учасники зібрання. Вони чесно трудилися, мріяли про краще майбутнє для своїх дітей і онуків, і не могли навіть уявити собі, що сусідня країна, народ якої вважали братнім, прийде на нашу землю як загарбник, сіючи смерть і розруху.

Ось стоїть підсвічник у вигляді сумної жінки, яка схилила голови над усіма нашими друзями, що вже відійшли у вічність, над тими, хто загинув на Сході України, захищаючи її незалежність. Тож давайте запалимо свічку і хвилиною мовчання вшануємо їхню пам’ять – сказала вона.

Після хвилини мовчання до ветеранів звернулися гості - голова районної ради Світлана Тилик, заступник голови райдержадміністрації Тетяна Панета і депутат районної ради Тамара Сакара.

Світлана Олександрівна, привітавши учасників зібрання, сказала, що енергія, розум і досвід ветеранів дуже потрібні молодому поколінню.

Ви прожили непросте життя, пам’ятаєте війну і відбудову країни, в якій брали безпосередню участь, на вашу долю припали часи гордості за досягнення країни і часи перебудови та революцій. Але які б не були часи, я свято вірю у те, що досягти кращого життя можна лише працею – наполегливою і невтомною.

Я вдячна вам за підтримку тих корисних справ, які вдалося зробити за останній час. Ще не завершені роботи по впорядкуванню території і ремонту приміщення районної організації ветеранів, але найближчим часом все буде зроблено, і ми ще раз зберемося з вами, щоб відсвяткувати цю подію, – запевнила Світлана Тилик.

Привітала присутніх і Тетяна Панета. Вона сказала:

Тут зібрався найдієвіший актив громади району. Я, як і ви, не люблю словосполучення «люди похилого віку», бо ви активні, ініціативні, небайдужі. Ви – ветерани, і це звання почесне, найкраще відповідає дійсності.

Тетяна Григорівна також передала вітання від голови райдержадміністрації Сергія Завалія з побажаннями добра і здоров’я, мирного неба над головою.

Я ставлюся до вас, як до батьків, продовжила вона. Ваше покоління зазнало надзвичайно багато труднощів і найболючіше – зміну ідеологічних орієнтирів. Але ніхто не вважає, що ви прожили життя даремно. Адже ви служили не ідеологіям, а чесно трудилися, будували країну, виховували дітей, вчили їх, що тільки праця може забезпечити і достаток, і шану людей. Тож вклоняюся вам за чесно прожите життя, патріотизм, принципову життєву позицію, висловлюю подяку активістам організації.

Перед тим, як надати слово Тамарі Сакарі, Ольга Антоненко зауважила, що недаремно її запросили на свято, адже саме вона «закрутила» роботу по належному облаштуванню приміщення ветеранської організації, зробила для цього надзвичайно багато.

Мені дуже приємно бачити знайомі обличчя – сказала Тамара Вікторівна. Бажаю, вам перш за все, здоров’я, щоб ми з вами ще зробили багато корисних справ, щоб ви ще довго нас навчали жити, любити, працювати. Саме у вас повинна вчитися молодь, як слід жити, аби тільки над Україною було мирне небо.

Вітаючи ветеранів зі святом керівник громадської організації ветеранів Олег Гіюк висловив подяку керівникам району за те, що тримають проблеми ветеранів в зоні постійної уваги. Нагадав про роль народного депутата України Анатолія Кузьменка, який свого часу, побачивши, в якому стані знаходиться  приміщення ветеранської організації, не сказав жодного слова обіцянок, але наступного ж дня прибули працівники його підприємства, аби визначити обсяг необхідних ремонтних робіт, і негайно їх розпочали.

Завершився захід нагородженням найактивніших членів організації ветеранів. Гості також отримали імпровізовані нагороди, які символізували вже зроблене і спонукали до подальшої праці.

Після офіційної частини відбулося спілкування учасників заходу у неформальній атмосфері – з чаєм, кавою, солодощами.

Анатолій Рябоконь.

На знімках: хвилина мовчання; Світлана Тилик вітає голову Володимирівської ветеранської організації Зінаїду Ковальову.