Я так давно живу в Петрово,

І в пам’яті, як центр ріс.

Скажу кар’єру добре слово,-

Скільки будівель вінприніс!

Та швидко все чомусь, змінилось,

Бум будівництва різко впав,

Нових квартир вже не з’явилось,

Район бур’яном заростав.

Та ось з’явилася людина,

Яка до ради в нас прийшла,

І все змінилось різко нині,

Вже не впізнати нам села.

Поглянь навколо - всюди квіти,

Такий зробили гарний сквер,

Біжать туди дорослі й діти,

Бо так красиво там тепер!

А яка набережна стала!

Стають кортежі молодих,

На арці фото з них знімали,

Тепер пісні там, лине сміх.

А все це річка обрамляє,

Вночі горять там ліхтарі...

Ще добрим словом ми згадаєм

Світлану Тилик на селі.

Володимир Паладько.