Днями волонтери району знову вже вкотре готуються відвідати наших земляків, які боронять рідну землю. Розповідає голова волонтерського руху Алла Горністова:

- Цього разу ми плануємо поїздку 12 вересня за маршрутом Дзержинськ – Костянтинівка – Зайцеве – Горлівка – Артемівськ – Нікіфорівка – Попасна – Троїцьк. Там знаходяться наші хлопці. І, як завжди, всією громадою ми готуємося до цієї поїздки. Цього разу крім загальноприйнятих продуктів, які ми постійно возили, додали ще й сухі борщі та супи власного виробництва. Власне, ми давно вже «загорілися» ідеєю готувати напівфабрикати перших страв, як це роблять наші колеги в Кіровограді та й в багатьох інших волонтерських пунктах, однак для їх виготовлення нам потрібні були сушарки – прилади досить дорогі. Тож ми дуже вдячні голові районної ради Світлані Тилик та голові райдержадміністрації Сергію Завалію, котрі відшукали таку можливість і купили нам 3 потужні сушарки. Сушили ними всі інгредієнти, які потрібно – перець солодкий, цибулю, картоплю, гіркий перець. Додавали готову томатну заправку, навіть спробували сушити часник - непогано вдалося. Спеції ми практично заготовили самі в цьому році – петрушку, кріп, щавель. Віра Василівна Рева та Ігор Чудний допомагали в приготуванні. Тому суп-харчо «Смерть ворогам», вважаю, буде дуже смачним – це по-перше, по-друге - надзвичайно поживним. Лише додати баночку тушонки - і буде все, що необхідно. Крім того - дуже хороший суп «Домашній».Ми до нього підібрали такі слова:

Ну ж бо, супчику, з’їдайся,
Ну ж бо, сило, – додавайся.
Ложечка,– допоможи,
Мимо рота не біжи.
З’їли геть увесь супець,
Тепер ти, воїн, - молодець!

Також власного виробництва буде борщ та гречаний суп «Богатирський». Ми плануємо і надалі використовувати сушарки для сушки фруктів, які слугуватимуть за натуральний продукт, придатний для споживання.

Відверто кажучи, зараз стало важче збирати допомогу воїнам. По-перше, матеріальні статки людей стали набагато нижчими, ніж були раніше. До речі, хочу сказати, що, можливо, у зв’язку з цим і патріотизм людей упав, як би це не було прикро. Говорять, що воїнів повинна забезпечувати держава. Мушу сказати, що держава дійсно забезпечує непогано. Хлопці з Троїцького передзвонили, попросили нас приїхати, але їм потрібні – сало, часник, кава, чай, гумові чоботи та плащі. А щодо тушонки - кажуть: «Ми вже й самі можемо вас пригостити». Забезпечення непогане, проте хлопцям хочеться домашньої їжі.

Хочу подякувати нашим волонтерам, небайдужим людям з усього району. Намбагато вдалося зберегти ще з минулого року. Ось, наприклад, крупи ми взагалі не купляли, вермішель надав П.П.Мельниченко. Дівчата збирали мило, ми, практично, докупили лише пральні порошки та засоби для кухні. З того року позалишалися і гумові чоботи, шкарпетки. Спасибі нашим волонтерам, які шили костюми. Вдячні за приготування супів Наталії Зарєзіній, Тамілі Михайлівні Ясковець, Ірині Василівні Реві, Лідії Василівні Андріяненко, Любов Григорівні Комарчук, Валентині Василівні Неклесі, Саші Андріяненко, Валерію і Тетяні Висоцьким, Юрію Деркачу та Любі Ігнатьєвій.

У зв’язку з такою ситуацією ми вирішили посадити город. Висадили цибулю, картоплю, моркву, буряк. Садили разом, дуже вдячні волонтерам, які допомагали його висапати - Анні Свіргун, Олені Кіфенко.

Також дуже вдячні директору Ганнівського Будинку культури, ганнівським та володимирівським жителям, які нам допомогли. Волонтери приготували 100 літрів аджики, 17 л заправки борщової, 45 бутлів консервованих помідорів та огірків.

Вдячні Віктору ОлександровичуРябцю та Василю Миколайовичу Осовському за придбання 100м камуфляжної тканини. Завдяки працівникам луганського швейного цеху та волонтерам Марії Олександрівні Лаврентьєвій, Вірі Василівні Реві ми можемо передати хлопцям і камуфляжі, і особливі футболки з написом «Захисник Петрівщини». Шили труси, шорти – все згодиться. 12 пар берців купив М.М. Копань. Веземо 350 кг яблук - надані Іваном Павловичем Жилкою. Тамара Вікторівна Сакара та Тетяна Григорівна Панета купили 3 бутлі сала, з яким у нас наразі скрутно. Звернулися до братів Больботів, вони в п’ятницю заріжуть свиню, і віддадуть нам усе сало. Завдяки їм ми зможемо порадувати наших хлопців засмаженим салом з часником.

Їдемо ж бо ми до дітей з нашого Петрівського району, до наших синів, воїнів, які з нетерпінням та неприхованою радістю дзвонять до нас, чекають зустрічі.

Дуже хочеться, щоб і надалі не забували петрівчани про хлопців, які там знаходяться. Держава також докладає зусиль. Ми веземо 3 спальні мішки. Дуже вдячні за матеріальну підтримку родині Ямків (1000грн), Тані Лаврентьєвій із Португалії (500 грн). Маємо велику проблему з транспортом, ніхто не хоче їхати ні за які кошти. Тому висловлюємо подяку Олександру Нємчику, який вчергове їде з нами, патріоту, що не боїться обстрілів. Дякуємо Сергію Полтавцю – нашому «навігатору», завдяки якому ми відшукуємо один одного. Валентин Григорович Тушний, Василь Миколайович Осовський допомагають нам із заправкою автомобіля. Також велике спасибі В.Г. Деркачу та С. Титаренко за виділення матеріальних коштів на автобус. Допомагає шити одяг Т.Мовчан, Л.Короткова, Т.Костенко.

Хочу звернутися до людей, які не мають можливості допомогти грошима, - приходьте до нас, роботи для усіх вистачить, і від простої фізичної допомоги ми не відмовимося.

Хлопці, які повернулися з зони АТО, зокрема з 34 батальйону, телефонують, пропонують свою допомогу. Адже на власному досвіді розуміють потреби воїнів.

Наближається зима, і волонтери вже зараз готуються шити чуні, рукавиці. На все це потрібні кошти та матеріали.

Тож звертаюся до односельців, жителів району, фермерів, - допоможіть, хто чим може. Потрібно все, починаючи з грошей, продуктів, засобів гігієни, капусти. Не будьте байдужими, поділіться із воїнами частинкою своєї душі, родинного тепла.