Команда Прем’єр-міністра залишилася чи не єдиною політичною силою, для якої ідеали революції – не порожній звук

Нині на уряд і прем’єра намагаються навісити всіх собак: і реформи йдуть повільно, і тарифи на комунальні послуги високі… Як послухаєш деяких говірливих політиків та експертів, може скластися враження, що в нас Яценюк – і Президент, і генпрокурор, і голова Національного банку в одній особі. Бо відповідає за все. В ініціаторів цієї шаленої антиурядової кампанії розрахунок простий: «топтатися» по уряду задля власного політичного зиску. Якби це відбувалося в мирний час, нападки на Кабмін можна було б списати на банальну політичну боротьбу, але політичні сварки у Києві тоді, коли на Донбасі триває військове протистояння, виглядають політтехнологією самогубців.

Візьмемо кілька прикладів реалізації такої політтехнології. В парламентській коаліції склалася чудернацька ситуація: всі 5 фракцій делегували до уряду своїх представників. Найбільша квота – у президентської фракції «Блок Петра Порошенка». І, що дивно, саме з вуст деяких спікерів цієї сили звучить найбільше критики на адресу уряду. Їм кажуть: «Хлопці! Якщо у вас є претензії, давайте зберемо коаліцію і ви поміняєте своїх міністрів». Вони відповідають: «Ні. За все відповідальний прем’єр».

Дозвольте, якщо уряд коаліційний, то кожна фракція має нести відповідальність за свого висуванця. Так у Європі, так мусить бути і у нас. Інший приклад: уряд винуватять у зависоких тарифах на комуналку. У Яценюка відповідають, що уряд не встановлює розмір тарифів, цим займається Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Скорочено НКРЕКП. Цей орган не підпорядковується уряду. НКРЕКП призначає Президент України.

Попри це критики продовжують в усьому звинувачувати Кабмін, навмисно маніпулюючи фактами. Якби це робили лише колишні «регіонали», але ж як бачимо, у фарватері антиурядової кампанії йдуть політики з коаліції. Згадаємо тільки двох. Юлія Тимошенко красномовно розповідає про погані тарифи, коли ж «Народний фронт» запропонував їй очолити НКРЕКП і навести лад у тарифній політиці, Юлія Володимирівна мов води в рота набрала. А чому так? Візьми і зроби.

Інший критик тарифів – екс-міністр ЖКГ в уряді Тимошенко Олексій Кучеренко. Будучи на посаді, він мав усі можливості для реформування житлово-комунальної сфери. Якби почав реформи десять років тому, зараз і тарифи були б меншими, і ЖЕКи працювали б ефективно. Але пан Кучеренко вміє лише критикувати.

Третій приклад – реформа МВС. Щойно міністр Арсен Аваков та його грузинська помічниця Ека Згуладзе розпочали реформування міліції, по міліцейському відомству почали стріляти з важкої інформаційної артилерії. «Правдолюби» оприлюднюють компромат на високих міліцейських чинів, що виглядає як боротьба за чистоту мундиру, проте головна їхня мета – «підмочити» репутацію реформи міліції. Зрозуміло, навіщо це робиться, - у результаті реформ посад позбудуться сотні корумпованих правоохоронців, які десятиліттями «кришували» бізнесменів і політиків.

Тому, коли на черговому ток-шоу хтось розпинатиметься про «неефективне МВС», шановні, не полінуйтеся пошукати в Інтернеті, хто цей «правдолюб». Стовідсотково або з групи Фірташа-Льовочкіна, або має стосунок до інших олігархів. Зауважте, лише «фронтовики» не ходять в ефіри на льовочкінський «Інтер», лише вони пам’ятають, як цей канал охаював Євромайдан. Інші члени коаліції чомусь забули.

Тож можна припустити, що Арсеній Петрович і його соратники дістають, як то кажуть, по «шапці», через те, що не порушили обіцянок, даних і собі, і людям на Майдані. Коли Яценюк приймав керівництво Кабміном після втечі Януковича й Азарова, вороги України сподівалися, що розграбована держава не зможе дати відсіч російським окупантам, що прем’єру не вдасться зупинити падіння економіки. Але катастрофи не сталося, Яценюку вдалося втримати ситуацію, у нього повірили західні кредитори. Кризові явища, які ми маємо, дрібниця у порівнянні з тим, що могло бути. Більше того, глава уряду говорить сьогодні, що розглядається можливість індексації зарплат і пенсій не у грудні, як це записано у коаліційній угоді, а на два-три місяці раніше. А пенсіонерам та інвалідам збережуть пільги на проїзд у громадському транспорті.

Недарма у свіжій статті авторитетне британське видання The Economist закликає держави Заходу підтримати український уряд, збільшити фінансову допомогу Україні і зменшити боргове навантаження для перетворення її в процвітаючу країну.

Вороги України сподівалися, що лідери партій Майдану пересваряться між собою, як це було десять років тому. Проте Прем’єр і його команда не хочуть сварок. Можливо, інколи і варто було поставити на місце декого з колег по коаліції, але конфлікти у владі за нинішніх умов – це шлях до катастрофи. І красива картинка для кремлівських ЗМІ. Яценюк і його соратники це розуміють, тому і бережуть єдність демократичної команди. Навіть попри шалений тиск на себе.

Дмитро Березюк