Ти героєм для нас уже став,
Захистив свій дім, рідну матір,
У бою ти стійко стояв
Тож прийми від нас щиру подяку!
З розпростертими обіймами, зі сльозами радості на очах та з найщирішими словами вдячності рідні, волонтери, жителі Петрового зустрічали демобілізованих воїнів з АТО. Легендарному сімнадцятому мотопіхотному батальйону односельці дарували квіти, вітали з поверненням додому, а опісля вручили прапори України, Петрівського району та прапори, розписані побажаннями від учнів шкіл. Наші сильні духом герої: О.Балюк, М.Бернадський, О.Бучок, Г.Гавеля, М.Ганзін, І.Гейко, Л.Горблюк, І.Дорошенко, С.Довганич, Ю.Дяченко, Р.Ковалик, Є.Коваль, Я.Козаченко, О.Коцар, П.Кращенко, Ю.Куницький, С.Мазуренко, О.Мироненко, О.Міщеряков, М.Ніколенко, О.Полтанов, Ю.Резаєв, С.Савченко, О.Сидоренко, О.Сім’ян, С.Скрипник, П.Ткачук, О.Яценко, А.Ящук, а також хоробрі добровольці: О.Хрокало, Ю.Гречаний, А.Рева, В.Галіба.
За цей, найтяжчий для них рік хлопці дуже змужніли, в них більше не пізнати тих дещо по-юнацьки наївних та трохи легковажних , тепер перед нами постали справжні захисники, які ризикували своїм власним життям. Кожного дня, захищаючи рубежі України, вони дивились в обличчя смерті, бачили ворога, переживали тяжку втрату друзів, самі були поранені, а в цей час вдома на них чекали рідні та близькі, а в двох чоловіків народилися сини. Воїни щиро раділи поверненню додому, запевняли, що тепер кожен з них допомагатиме іншим захисникам, дехто, в разі потреби, знову готовий узяти до рук автомат та хочуть вони того єдиного, про що молиться весь народ України – миру.
Зібравшись разом, весь батальйон попрямував до Кіровограда, де на площі біля обласної філармонії, під марш військового оркестру їх вже зустрічали кіровоградці та інші батальйони з АТО. Радо обіймались вже колишні воїни, а тепер друзі назавжди, бо не має на світі міцнішої дружби за народжену в бліндажах, на постах та в бою. Командир батальйону О.О.Щербина сердечно привітав хлопців, подякував за службу, а також звернувся до всіх присутніх з проханням пам’ятати тих хто загинув, допомагати їх дітям та рідним. Кожному воїнові з батальйону було вручено грамоту за участь в АТО, пам’ятний знак «Захиснику України» від волонтерів та вдячних петрівчан. На всіх присутніх чекав надзвичайний концерт, який став чудовим завершенням зустрічі.
Як це чудово, коли люди не цураються ні чужого горя, ні чужих проблем, коли вони розуміють, що найголовніша проблема в нас лише одна – війна. Дуже хочеться щиро подякувати тим, хто завжди допомагав солдатам, намагаючись внести хоч найменшу лепту в цю справу. Найголовніше - не забувайте наших воїнів, допомагайте тим, що в вашій змозі. Адже захисники - надзвичайні люди, патріоти з високими моральними якостями, зі сталою громадянською позицією, і лише їм ми вдячні за мирне небо над головою, за спокій в наших домівках, бо всі вони для нас герої!
Алла Горністова, голова районної волонтерської організації «Допоможемо воїнам Петрівщини».
На знімках: зустріч в Кіровограді 32 та 17 батальйонів; приїзд до Кіровограда: втомлені, та все ж щасливі.
