Минуло трохи більше року після того, як спалахнуло трагічне протистояння народу України проти корумпованого режиму Януковича. Тоді влада знехтувала волею наших співвітчизників розпочати шлях до принципів і правил, за якими вже давно живуть мешканці країн Євросоюзу. Все це і привело до мирних мітингів на Майдані, що переросли в Революцію  Гідності, яка завершилася кровопролиттям славних героїв Небесної сотні. Аби зняти з себе відповідальність за скоєне, прокремлівські пропагандисти закидають, що, мовляв, усе це організували США, хоча взагалі переважаюча більшість країн світу підтримали вибір українського народу. У розпалі подій Кремль організував втечу Януковича за вже спланованим сценарієм, аби той згодом «попросив» РФ увести війська на Україну. Тоді і почали наші сусіди рятувати нас від міфічних «бандерівців», видаючи себе за невинних ягнят та маскуючи своє військо під сумнозвісних «зелених чоловічків». Після анексії Криму, висадившись десантом, начебто «народні ополченці» почали нахабно розвішувати свої триколори на державних установах східних областей України. Через рік Путін в документальному фільмі «Крым – путь на Родину» хвалькувато зізнався, як він рятував Януковича і приніс війну в Україну, внаслідок цього вторгнення поклавши в могилу тисячі наших і своїх співвітчизників. Цим самим залишивши серед руїн мирне населення двох східних областей та здійснивши таким чином злочин проти людяності. Отаку нам дружбу нав’язала Москва, втілюючи своє бажання діяти так, як їй заманеться, нехтуючи міжнародними правами й елементами дипломатії. У той час, коли Росія святкує незаконне загарбання Криму, Україна щодня обливається слізьми, прощаючись зі своїми полеглими захисниками, вірними патріотами Батьківщини.

Їх боротьбу за єдність держави та її свободу продовжують бойові побратими, адже над Україною нависла загроза її цілісності і незалежності.

Від призовного пункту нашого селища нещодавно вже в черговий раз проводжали воїнів-новобранців до Збройних Сил України. У той час із зони АТО прибув у відпустку робітник Петрівського залізорудного кар’єру Владислав Панчак. Він розповів про своїх хоробрих побратимів, з якими пліч-о-пліч тримали оборону під містом Дебальцеве. Там бачив на власні очі, як вороги шквальним вогнем артилерії «утюжили» населені пункти, не зважаючи на національність та політичну прихильність їх мешканців. Видно, що це їм було байдуже, адже бойових компонентів так званого «гуманітарного вантажу», що постійно доставляють з Росії «рятівникам», вистачає на всіх: і на наших військових, і на цивільних. Так сталося, що у цьому пеклі поряд з ним знаходився ще один робітник вищезгаданого підприємства Максим Кельбус. Він на той час теж прибув до Петрового у відрядження, щоб тут відремонтувати БТР. Лагодити бойову машину допомогла СВК «Агрофірма «Маріампольська». За розпорядженням голови правління К.В.Міщаніна до роботи долучилися робітники майстерні. Нині капітально полагоджений БТР, за кермом якого Максим Володимирович відправився на схід країни, - знову в бойовому строю. А герої-воїни дякували землякам за волонтерську допомогу, зізнаючись, що без їх підтримки було б сутужно. Слід відмітити, що з перших днів волонтерський рух Петрівщини очолила А.П.Горністова. Алла Павлівна добровільно взяла на себе цю вкрай нелегку ношу та змогла залучити усіх небайдужих земляків до цієї досить важливої справи. Вона особисто доставляла гуманітарні вантажі в зону АТО. З її ініціативи, при матеріальній підтримці ТОВ «Фортуна» та її генерального директора Л.І.Назарука, було капітально відремонтовано автомобіль ГАЗ – 51, що раніше знаходився у районному музеї сільськогосподарської техніки. Тепер вантажівка також доставлятиме благодійну допомогу землякам, адже зараз їм, як ніколи, потрібна наша підтримка, оскільки біду можна подолати лише згуртованими зусиллями.

Сергій АНДРУСЕНКО

На знімках: добровільні помічники Микола Стрілець, Володимир Голуб, Микола Тіпунов, Іван Іванець, Олександр Грива, Іван Карпець, волонтери Алла Горністова, Анатолій Ігнатьєв біля відремонтованого ретроавтомобіля, який уже й не гадав, що знову, як і в молодості, доведеться «намотувати» сотні кілометрів на свої колеса; воїн Максим Кельбус (на фото в центрі) з ремонтниками луганської майстерні; боєць Владислав Панчак під час відпустки на Петрівщині; священики Дмитро і Михайло благословляють захисників Вітчизни.

Фото автора.