До Олександрійської міжрайонної виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надходять запитання громадян щодо надання соціальних послуг та матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду. Тож пропонуємо увазі читачів районки деякі з цих питань і відповіді на них:

- В яких випадках листок непрацездатності видається за підписом головного лікаря закладу охорони здоров’я?

- Відповідно до пункту 1.9 Інструкції № 455 листок непрацездатності в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем переважно за місцем проживання чи роботи.

З дозволу головного лікаря ЛН видається у випадках, передбачених пунктами 1.9; 1.10; 1.11 Інструкції № 455, а саме: у разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи; особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо) за місцем їх тимчасового перебування; при стаціонарному лікуванні поза постійним місцем проживання, у тому числі й з інших адміністративних районів міста.

- Як визначити «страховий стаж» для призначення допомог з тимчасової втрати працездатності?

- Відповідно до частини першої та другої статті 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240 (далі – Закон) страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або лише безпосередньо нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Період отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Враховуючи, що до 01 січня 2011 року персоніфікований облік застрахованих осіб за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не здійснювався, тому визначення страхового стажу застрахованої особи за період з 28.02.2001 по 31.12.2010 необхідно здійснювати за даними, зазначеними у трудовій книжці, а у разі її відсутності - на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

В свою чергу, до введення в дію Закону у страховий стаж зараховується загальний трудовий стаж особи, обчислений відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.1998 № 1658.

- Як нарахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності працівнику, з яким страховий випадок стався у перший робочий день?

- Пунктом 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі – Порядок) визначено, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається, виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

У свою чергу, згідно із абзацом восьмим пункту 14 Порядку, у разі, коли середня заробітна плата обчислюється відповідно до пункту 10 Порядку, середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44), а за один робочий день (годину) – на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи).

Отже, для розрахунку середньоденної заробітної плати при визначенні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадках, визначених пунктом 10 Порядку, необхідно місячну тарифну ставку (посадовий оклад) розділити на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві. У цьому випадку середньомісячну кількість робочих днів (годин) визначають шляхом ділення балансу робочого часу підприємства за календарний рік, в якому настав страховий випадок, на дванадцять місяців.

- Кому потрібно мати довідку №070/о для замовлення та отримання путівки дитини і дорослого?

- Відповідно до статті 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240 (далі – Закон) застраховані особи та члени їх сімей мають право на соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яке виникає з настанням страхового випадку.

Статтею 47 Закону закріплено право застрахованої особи та членів її сім’ї на отримання санаторно-курортного лікування в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. При цьому чітко визначено, що надання послуг застрахованим особам, пов’язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань (абзац 2 статті 47 Закону).

Лікувально-профілактичним закладом за наявності медичних показань для санаторно-курортного лікування хворому видається довідка для одержання путівки на санаторно-курортне лікування з визначенням профілю лікування та рекомендацією щодо санаторно-курортного закладу або курорту для лікування конкретного захворювання (форма № 070/о).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування може приймати рішення щодо виділення путівки для санаторно-курортного лікування дитини та дорослого за умови наявності медичних показань для санаторно-курортного лікування дитини та дорослого (форми №070/о) та заява застрахованої особи.

Такі вимоги, відповідно до зазначеної статті Закону, передбачені пунктами 4.1 та 4.7 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 за №339/16355 (далі – Порядок № 12).

Санаторно-курортні послуги в санаторії надаються за пред’явленням путівки на санаторно-курортне лікування, оплаченої за рахунок коштів Фонду, та санаторно-курортної карти (форма №072/о – для дорослого, форма № 076/о – для дітей віком 0-17 років включно), що оформляється лікувально-профілактичним закладом за умови виданих ним форм № 070/о.

Путівки для санаторно-курортного лікування дитини та дорослого оплачуються за рахунок коштів Фонду з урахуванням лікування дорослого та дитини, а в санаторії оформляються медичні карти стаціонарного хворого на дитину та на дорослого, де призначається хворим відповідне лікування.

Слід зауважити, що в калькуляції вартості путівки дорослого і дитини складові частки на дорослого та на дитину, включаючи лікування, є ідентичними. Єдиною відмінністю є те, що вартість складової дитини звільняється від оподаткування відповідно до пункту 197.1.6 статті 197 Податкового Кодексу України.

Отримання застрахованими особами послуг з відпочинку (послуги з проживання та харчування без послуг із санаторно-курортного лікування) в санаторно-курортних закладах за рахунок коштів Фонду Законом не передбачено.

У випадку, якщо медичні показання на санаторно-курортне лікування має тільки дитина, яка є членом сім’ї застрахованої особи, то за рішенням комісії (уповноваженого) із соціального страхування застрахована особа може отримати путівку на санаторно-курортне лікування дитини (пункт 4.8 Порядку). В дитячі санаторії згідно з наказом МОЗ України Про направлення дітей на санаторно-курортне лікування в санаторно-курортні заклади (крім туберкульозного профілю) від 12.01.2009 № 4 на санаторно-курортне лікування відправляються діти віком від 5 до 18 років, винятком є діти з порушенням функцій опорно-рухового апарату, у тому числі з церебральними паралічами, які направляються на санаторно-курортне лікування у віці з 2 років – за наявності в санаторно-курортних закладах відділень для дітей раннього віку.

Забезпечення путівками для супроводу дітей, які потребують стороннього догляду, на санаторно-курортне лікування здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками дітей-інвалідів” від 3.12.2009 №1345 закладом охорони здоров’я (а не відділенням Фонду) за зареєстрованим місцем проживання дитини-інваліда. Зазначене питання належить до компетенції закладів охорони здоров’я і здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Питання оздоровлення дітей застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду регулюються не Порядком № 12, а Законом України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» та Порядком фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду, затвердженим постановою правління Фонду від 25.02.2009 №17, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 11.06.2009 за № 502/16518.

Щодо оформлення довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування (форма № 070/о), то питання її видачі та оформлення відноситься до компетенції установ охорони здоров’я, а не Фонду. Вчасне оформлення зазначених довідок залежить від чіткої та злагодженої роботи закладів охорони здоров’я, які здійснюють їх видачу.

- Яким нормативним актом Фонду передбачено відкриття страхувальниками окремих рахунків для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам? Чи потрібно відкривати окремі рахунки фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності для отримання коштів від Фонду?

- Відкриття окремого рахунку передбачено статтею 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240.

Окремі рахунки мають відкриватися тільки страхувальниками-роботодавцями.

- Яка сума вказується у заяві-розрахунку, з урахуванням обов’язкових платежів чи без?

- У заяві-розрахунку необхідно зазначати повну нараховану суму допомоги з урахуванням обов’язкових утримань (податок з доходів фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які утримуються з суми допомоги по тимчасовій втраті працездатності, аліменти), яка в подальшому має бути відображена у звітності по коштах Фонду.

Віктор Сільченко, директор Олександрійської МВД КОВ ФСС з ТВП