У більшості сучасних сімей панують напружені стосунки, невдоволення, недовіра, конфлікти, жорстке поводження з дітьми. Очевидно, причиною цього стало те, що Християнська віра, культура зазнали значних втрат в останні роки. Зруйновані моральні уявлення про шлюб та сім’ю, виховання дітей стало сприйматися як тяжкий і небажаний тягар; сім’я психологічно не готова до ролі батьків, традиційні відносини послуху, пошани, поваги до старших замінено активним протистоянням авторитету дорослих; стало нормою ігнорування думки батьків, дорослих. Сьогодні визначено, що покарання в сім’ях не випадковість, не звичайний прояв агресії, не просто сімейна традиція. Це механізм влади і контролю над людьми, які є слабшими морально та фізично.
Форми виховання, які не є педагогічними, це фізичне та психічне покарання, що охоплює:
- позбавлення свободи руху;
- ігнорування дитини (відмова від спілкування з нею, відсутність догляду);
- обмеження (позбавлення дитини чогось приємного);
- мовна агресія (підвищення голосу, критика, залякування).
Українська етнопедагогіка заперечує насильство. «Учи дітей не встрашкою, а ласкою». Народна педагогіка не визнає покарань, які принижують людську гідність дитини, шкодять її здоров’ю. Застосовувати покарання слід помірковано, лише в разі конечної потреби і в розумних межах. До цього спонукає і народна мудрість: «Якщо часто називати людину свинею, то вона зарохкає», «Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями», «Хто б’є дитину, той не виховає добру людину».
Справжнє виховання – це виховання без покарань.
«Чи маєте ви рецепт виховання?»
- «Маю», - відповідає мудрий Вихователь.
Ось він:
Візьміть чашу терпіння, влийте туди повне серце любові, киньте дві пригоршні щедрості, плесніть гумору, посипте добротою, додайте якомога більше віри, все це добре перемішайте, намажте на шматок відміреного вам життя і пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.
Виховання без покарань
Ідеалом повинна бути мудра заповідь народної педагогіки: дитині треба працювати з того моменту, коли вона навчилася тримати ложку в руці й нести їжу з тарілки до рота. Праця повинна стати основою культури людських взаємовідносин.
В.О.Сухомлинський вважав, що там, де джерелом радості дитини є праця для людей, суспільства, зовсім немає покарань. У покараннях просто немає потреби, питання про покарання навіть не виникає. А коли немає потреби в покараннях, - отже, немає порушників дисципліни, дезорганізаторів.
В.О.Сухомлинський переконливо твердив: учні Павлиської школи не знають покарань. У школі не практикувалися «колективні проробки» дітей у загоні, класі. Ремінець, потиличник та інші покарання в сім’ях теж зовсім зникли.
Можна ще нерідко почути міркування: для того, щоб назавжди зникли злочини, треба суворіше, жорстокіше карати. Неправильно це! Злочинів не буде, якщо в дитинстві, отроцтві,ранній юності не буде покарань, - точніше: якщо зникне потреба, необхідність у покараннях.
Усім нам треба пам’ятати: коли дитина пережила потрясіння, пов’язане з покаранням, в її душі послаблюються внутрішні сили, самою людською природою призначені для самовиховання. Чим більше покарань і чим вони суворіші - тим менше самовиховання.
Покарання, тим більше, якщо справедливість його сумнівна (саме так і буває в переважній більшості конфліктів), огрубляє, озлоблює людську душу, робить її жорстокою. Людина, яку карали в дитинстві, в підліткові роки не боїться ні дитячої кімнати міліції, ні суду, ні виправно-трудової колонії.
Виховувати дитину за допомогою покарань зовсім не потрібно. Батьки вдаються до такого заходу виховання після того, як не змогли вибудувати зі своєю дитиною довірливі відносини, не змогли донести до неї, що можна робити, а чого не можна, не впоралися із завданням розвитку внутрішнього самоконтролю у дитини. Адже покарання, по суті своїй - функція, що контролює поведінку малюка.
Як уникнути покарань при вихованні дитини?
Виховання без покарань формується з декількох принципів.
Визнання унікальності дитини, її бажань, почуттів і потреб. Замість того щоб лаяти і кричати на своє чадо за його неналежну поведінку, батьки повинні замислитися, що її зумовляє. Якщо сказати простими словами, причина поганої поведінки дитини - її внутрішній дискомфорт, хвилювання і переживання, які хороші батьки повинні знайти і усунути.
Повага цінностей дитини. Коли батьки визнають особистість малюка, вони, відповідно, визнають наявність у нього своїх власних цінностей, навіть якщо вони ніяк не перетинаються з їх власними. Батьки, які люблять своїх дітей, повинні цікавитися самими незначними речами, що не здаються їм дрібницею, повинні зрозуміти, що діти мають право на помилки, можуть мати власну думку з будь-якого питання, навіть якщо вона буде помилковою. Такий підхід допоможе сформувати у дитини власну систему цінностей, навчить її аналізувати, дитина зможе знаходити свої помилки і виправляти їх.
Щоб підвищити ефективність виховання без застосування насильства, батькам доведеться навчитися визнавати свої помилки і розуміти, що досконалих людей не існує, і вони - не виняток. Доведеться постійно переглядати свої методи виховання, свою систему вимог і претензій, які батьки застосовують по відношенню до дитини, вносити до них певні корективи для удосконалення. Якщо дитина починає вередувати і висувати протест проти ваших правил - задумайтеся, наскільки вони справедливі в тій чи іншій ситуації. Дитина може відмовитися грати за вашими правилами, внаслідок незадоволення його власних інтересів.
Одне з найважливіших і необхідних правил, яке дозволяє здійснити виховання без застосування покарань - любов до своєї дитини. Дуже важливо показувати дитині свою любов, незалежно від того, скільки йому років, висловлювати її допомогою тілесних дотиків-поплескувань, обіймів, і т.д. Любов зіграє велику роль у вихованні дитини. Вже в майбутньому, йому стане легко спілкуватися з оточуючими його людьми і знаходити собі друзів.
Встановіть у своїй родині правила. Складіть список правил, які зобов’язані дотримуватися всі члени сім’ї, і постарайтеся донести їх до дитини. Слідкуйте за тим, щоб у списку не виникало протиріч вашим власним словам, які дитина може не так інтерпретувати. Наприклад, якщо дитині заборонено їсти солодке певний час, то це заборонено всім. Сестрі, батькам, і не важливо де - вдома, чи у бабусі в гостях. Слід пам’ятати, що суперечності будуть дезорієнтувати дитину, перешкоджати формуванню самоконтролю, а найголовніше - розвивати у небажану поведінку. Вона може стати підлабузником і прагнути до нечесних вчинків.
Подавайте хороший приклад. З моменту народження і до підліткового віку батьки є для своїх дітей своєрідним авторитетом. Саме тому варто скористатися таким становищем і передати дитині частинку своєї поведінки і знань. Ви не зможете прищепити своїй дитині любов до читання, якщо вона постійно бачитиме вас сидячими перед телевізором, за переглядом улюбленої передачі. Ви не навчите дитину поважати старших, якщо самі допускаєте безсторонні висловлювання на адресу сусідів по сходовому майданчику і вчителів. Ваша дитина ніколи не буде прибиратися в кімнаті і утримувати будинок в чистоті, якщо навколо безлад і бруд. Коли дитина наслідує своїх батьків - це природне бажання. Тому якщо ви поставили перед собою завдання виховати дитину без заподіяння їй дискомфорту, подумайте про те, який приклад ви подаєте своєю поведінкою.
Слід відмовитися від виховання з застосуванням сили і авторитету. Якщо батьки стануть вести себе агресивно по відношенню до дитини, коли вона почне вести себе неналежним чином, наприклад, забирати іграшки у інших дітей, рвати і розкидати речі, вони доб’ються того, що дитина всіма силами почне уникати їх контролю і остаточно вийде з-під спостереження. Якщо у дитини не вистачить терпіння і її психіка не зможе витримати такого натиску, вона може перетворитися на людину, яка ніколи не проявляє характеру і ініціативи. У кожному разі, тиск на дитину зажене всі труднощі малюка, які лежать в основі неналежної поведінки, далеко всередину. Це буде лише видимість вирішених проблем.
Дотримуйтесь послідовності. Перед тим, як виховати дитину без заподіяння насильства, слід виховати себе. На плечі батьків падає величезний тягар. Їм доводиться чітко уявляти собі систему цінностей, знати всі тонкощі і нюанси виховного процесу, навчитися справлятися з негативними емоціями, розвиватися і рости в особистісному плані разом з дитиною. Усім батькам, які хочуть виховати ввічливу і впевнену в собі дитину, доведеться розвивати в собі незвичайне терпіння і самодисципліну. Тільки при такому підході можна домогтися бажаних результатів.
Для того, щоб виховання стало воістину успішним, а досягнуті результати приносили плоди протягом довгого часу, доведеться не на жарт політики над собою. Необхідно день за днем вибудовувати довірчі взаємини зі своєю дитиною. Поступово, ви зможете прийти з дитиною до взаєморозуміння, навчитеся розуміти один одного з півслова, вибудуєте з нею надійні довірчі відносини, засновані на безоплатній любові.
Тамара Олійник, вихователь-методист ДНЗ «Рудана».
