У кожної людини є свої неповторні враження від спілкування з природою. І не важливо - це парк національного чи місцевого значення. Кожен з нас, незалежно від віку, зберігає в душі приємні спогади свого життя: дитина, як вперше разом з батьком на оглядовому колесі з висоти «пташиного польоту» споглядала місто - як в затишному кафе «тато, мама та я – разом ми одна сім’я» ласували морозивом та пили «колючу воду». А хтось із старших пригадує, як тінистими алеями парку гордо котив коляску зі своїм первістком-нащадком. І як той солодко посопував уві сні, і всі, хто був у парку, по-доброму заздрили тобі. Для людей поважного віку, особливо, хто має проблеми зі здоров’ям, неодмінним щоденним пунктом особистого графіку є відпочинок на свіжому повітрі в парку, що неподалік будинку. Де і відпочинеш, і погомониш з випадковим сусідом, послухаєш пташиний щебет, та й мимоволі пригадаєш своє перше побачення тут же, в цьому парку, несміливий поцілунок на вечірньому сеансі в літньому кінотеатрі…
Так спогади в кожного свої - щемливі та приємні. І зберігаємо ми їх глибоко в душі, як найкращі миттєвості життя. Історія парку – це одна із сторінок історії району та селища. Невблаганний час вкоротив віку зеленим насадженням: деякі всохли, інші струхлявіли. А людська байдужість довершила картину руйнації. Тільки й залишилося, що поріжавіла конструкція з літерами «Парк». Та й то, щоб прочитати це слово - потрібно докласти зусиль і уяви. Замулений Інгулець, поряд занедбаний парк, напівзруйнована похмура будівля колишнього кінотеатру, вбога набережна, забутий Богом пляж та міст через річку, що ледь тримається – ось вам ще донедавна об’єктивна картина центру селища. Йдучи центральною вулицею до автобусної зупинки – бачимо зруйновані пішохідні тротуари, жодної лавочки, сміттєвої урни та багато інших «культурних цінностей». На розі вулиць з правої сторони біля магазину «Смак» - засмічений, занехаяний майданчик, де зупиняються автобуси як обласного, так і міжобласного сполучення. А це ж головна візитівка центру нашого району, якому нещодавно виповнилось 90 років.
І ось віднедавна тут з’явилася сучасна та красива зупинка. Дещо раніше абияк була збудована обабіч магазину ще одна. На ній був міцно закріплений графік руху автобусів та чиясь зла рука його понівечила, погризла. Що буде з новими зупинками? Одну біла парку вже пропекли недопалками. Тож невже оновлена набережна та реконструйований парк стануть місцем диких «тусовок» для вандалів, усіляких покидьків роду людського?! А що ж ми? Будемо й надалібайдуже спостерігати, як нищать, руйнують, нівечать, запльовують, та киватимемо на владу, яка, мовляв, нічого не робить? Споживацьке ставлення та байдужість роз’їдають наші душі, як іржа.
Саме ці питання стали предметом обговорення на позачерговому засіданні громадської ради. Окрім голови В.Бойко та членів громадської ради О.Гіюка і В.Паладька, в засіданні взяли участь члени районної організації «Молода Петрівщина», громадської організації «Однодумці», керівники окремих структурних підрозділів райдержадміністрації.
Позачергове засідання ініціювала голова райради С.Тилик:
- Більшість сільських рад нашого району самостійно, без нагадування, займаються благоустроєм своїх територій. Регулярно проводять громадські толоки з прибирання. Облаштовують місця масового відпочинку, наприклад, в Ганнівській сільській раді, на місці колишнього сміттєзвалища, розбито та закладено парк «Небесної сотні», встановлено нові зупинки, лавочки для відпочинку, з ранньої весни і до пізньої осені тішать око яскраві квіткові клумби. Це ж можна сказати і про Чечеліївську, Луганську та Іскрівську сільські ради. І лише, на жаль, в районному центрі - в селищі Петровому за останні десятиріччя в цьому плані не зроблено нічого, – розпочала свій виступ Світлана Олександрівна. - Більше того - не збережено, зруйновано, навіть те, що було. А тому в рамках соціального проекту «Місто нашими руками», спрямованого, перш за все, на розвиток активності місцевої громади, її жителів, яким не байдуже середовище, в якому вони живуть, районна рада, разом з райдержадміністрацією, взяли на «буксир» Петрівську селищну раду.
Грантовий сертифікат та кошти переможців в рамках соціальних проектів компанії «Метінвест» стали поштовхом до початку робіт по оновленню набережної та реконструкції парку, а кошти спонсорів, небайдужих керівників підприємств та організації дали можливість, крім зазначених об’єктів, встановити дитячі майданчики на мікрорайоні, вже згадувані автобуси зупинки, розпочати ремонт будинку районної ветеранської організації. Водночас, ставлення громадськості Петрівщини до процесу оновлення було далеко не однозначним: «добрі люди», певне, міряючи усіх по собі, стали поширювати плітки, що такі роботи виконуються, аби з’явилася можливість десь «погрітися» бюджетними коштами. Тож хочу наголосити: жодної бюджетної копійки на ці роботи нами не використано. Постійну допомогу в проведенні робіт з благоустрою нам надають колективи Петрівського кар’єру, газової дільниці, підприємства району електричних мереж, райавтодору, Петрівського ККП, колективи працівників культури, освіти, районної ради, райдержадміністрації, ЦРЛ, долучаються громадські організації, небайдужі жителі селища. Те, якою в майбутньому буде набережна та парк, можна скласти уявлення з окремих фрагментів, які бачимо вже сьогодні, а весною вони гостинно запросять перших своїх відвідувачів. Крім того, ще є надія (і в цьому напрямку ми працюємо), що невдовзі змінять свій вигляд та отримають господаря міський пляж та водно-рятувальна станція .
Сьогодні в складний час проводиться великий об’єм робіт з благоустрою селища, задля нашого майбутнього, задля наших дітей, онуків, нашої молоді, щоб життя в Петровому було комфортним та затишним. І це тільки початок.
Не повинні залишатися осторонь робіт з благоустрою і жителі селища, а головне - батьки просто зобов’язані пояснити своїм дітям, а вчителі – учням, що створене потрібно берегти та примножувати, а всім нам разом - оголосити бій байдужості та споживацькому ставленню до того, що зроблено, що робиться і що робитиметься далі. Зупинити руку вандала, що нівечить малі архітектурні форми, безжально ламає, вириває з корінням щойно насаджене, нам, жителям чудового степового містечка Петрове, гадаю, вистачить і рішучості, і здорового глузду задля самозбереження гідного звання Людина! Поспішаймо ж творити добро!
На позачерговому засіданні громадської ради також було вирішено разом з громадськими організаціями, небайдужими жителями провести інформаційно-рекламну кампанію щодо збереження об’єктів загального користування, небайдужого ставлення до благоустрою селища.
Її ідеологічним стрижнем може стати прагнення прибрати біля свого дому, будинку, посадити квітку, виростити дерево, щоб жило і розвивалося дерево роду людського.
Наш кор.
На знімках: оновлені сучасні фрагменти майбутнього паркового комплексу. Фото Олександра Шевченка
