Нарис

Таку назву має одна з пісень, написаних відомим у районі, та й за його межами, музикантом Сергієм Чорнопольським. У пісні говориться про те, що надзвичайно багато хороших людей, які є гордістю України, мають сільське, хліборобське коріння. Ця пісня, власне, цілком прийнятна і для сім’ї самих Чорнопольських, про яких і ця невелика розповідь.

Сергій народився в селі Петрівському у звичайній селянській родині. Батько, Валентин Миколайович, працював механізатором у радгоспі «Петрівський», був передовиком, вважався одним з кращих комбайнерів. Мама, Ольга Григорівна, працювала касиром в сільському Будинку культури, а Сергій там був «своїм», бо з дитинства тягнувся до музики. Навчався у місцевій школі мистецтв, брав активну участь у сільській художній самодіяльності. Тож, коли настав час обирати професію, вагань не було: здобував її в Олександрійському училищі культури, а потім в Кіровоградському педагогічному університеті ім. Винниченка. В університеті, до речі, крім факультету музичного мистецтва, закінчив ще й факультет фізичного виховання.

Під час навчання в училищі культури зустрів дівчину Лілію, яка стала невдовзі його долею, вірною подругою, матір’ю їхніх трьох синів. Вона також родом з села – Володимирівки Зна-м’янського району. Також з дитинства кохалася у пісні, виступала у дуеті з молодшою сестрою - і дуже успішно: була призером і переможцем багатьох фестивалів та конкурсів, у тому числі «Калиновий спів», «Червона рута». Ще у шкільні роки за успішні виступи на конкурсах у якості нагороди отримала путівку в дитячий табір «Артек». Слід сказати, що Лілія має чудовий голос, мало хто з так званих зірок естради міг би з нею конкурувати на рівних. Вона також здобула вищу освіту у пед.університеті ім.Винниченка, хоча на той час вже мала двох дітей. Нині працює директором Петрівського СБК. 

Приклад сім’ї Чорнопольських може стати взірцем для молоді, бо доводить, що сімейні клопоти і проблеми не можуть завадити професійному зростанню, здобуттю освіти, успішній діяльності у будь-якій сфері. 

Сергій і Лілія – справжні лідери молоді Петрівського. Жоден захід, жодна справа не обходяться без них. І не тільки в рідному селі. У минулому році за їхньої активної участі пройшли Дні села в кількох населених пунктах району, добре їх знають і в сусідніх Жовтих Водах, куди часто запрошують виступити чи провести масовий захід. Для Жовтоводського НВК «Перспектива» Сергій написав пісню, яка стала гімном закладу. Написав гімн і для рідної школи, в якій викладає крім музичного мистецтва ще й фізкультуру. Тексти до пісень, до речі, пише сам. Поки що у його доробку небагато пісень, бо має надто мало часу, щоб цим займатися серйозно. Зазвичай, пісні з’являються тоді, коли є нагальна потреба. Як, наприклад, для виступу на завершальному етапі Всеукраїнського фестивалю «Родинні скарби», який проходив у столиці. Виступ в Києві був вдалим – сімейний ансамбль Чорнопольських зайняв друге місце.

А ще Сергій є організатором, натхненником і автором сценаріїв шкільної команди «Хутор» Клубу веселих і кмітливих, яка кілька сезонів підряд була чемпіоном області, призером заключних етапів Всеукраїнських чемпіонатів КВК. У минулому році, щоправда, зайняли лише друге місце на обласному етапі (про такі «невдачі» для переважної більшості учасників можна тільки мріяти). 

- Не до сміху і жартів було, – пригадує Сергій. - Саме були в розпалі події на Майдані, більше спостерігали за ними і хвилювалися, ніж думали про змагання веселих і кмітливих…

Крім музики, пісень, масових заходів, КВК, Сергій закоханий ще й у спорт (недарма ж отримав другу професію вчителя фізичної культури). Футбольна команда «Хутор», яку він створив, успішно виступає в чемпіонаті Жовтих Вод з футзалу. У минулому році команда зайняла друге місце в турнірі на приз голови Петрівської райдержадміністрації. А ще Сергій є великим шанувальником гордості Петрівщини – футбольного клубу «Агрофірма «П’ятихатська», неформальним лідером фан-групи, організатором поїздок вболівальників на матчі у Київ, Вінницю, Черкаси, Херсон (звичайно, за підтримки генерального директора агрофірми О.Поворознюка). До речі, Сергій виступає ще й в ролі коментатора футбольних зустрічей. 

І все ж Сергій і Лілія Чорнопольські головною справою свого життя вважають музику, пісню.

- Ми щасливі, що наші пісні дарують людям радість, – зізнається Сергій.

У подружжя підростає достойна зміна – сини Яніслав, Богдан і Тимофій. Яніслав вже робить перші кроки в світ музики – навчається в музичній школі, у сімейному ансамблі співає і грає на саксофоні. Молодші також залюбки виходять на сцену разом з батьками і старшим братом. І неважливо - стануть музикантами чи агрономами, вчителями чи лікарями, військовими чи вченими. Головне, що будуть хорошими людьми. Інакше і бути не може, бо ж мають най-кращий взірець – порядних та достойних маму і татуся. 

Анатолій РЯБОКОНЬ.

На знімку: на сцені сім’я Чорнопольських.