Іноді доводиться чути нарікання громадян на те, що, мовляв, влада недостатньо робить для поліпшення життя людей. Часом, здається, вони й бувають справедливими, бо ж не таке комфортне наше життя, як, наприклад, у Європі. Особливо це відчутним стало після багаторічного правління відверто акнтиукраїнської, непатріотичної верхівки країни, яка розграбувала державу, фактично, довівши її до війни та ховаючись тепер по закордонах від власного народу, через що держава не має достатніх ресурсів для задоволення всіх наших потреб. Та Україна чітко взяла курс на євроінтеграцію, що неминуче має зумовити піднесення економіки на вищий рівень і, відповідно, добробуту українців.
Втім, незаперечною істиною є й те, що, перш ніж рухатися до Європи, цю саму «Європу» слід будувати в Україні (не за географічною, звичайно, ознакою, а за ментальною), бо допоки ми самі себе не відчуємо європейцями, європейський рівень життя не прийде у наш дім, європейські цінності не стануть правилом нашого життя.
В Петровому останнім часом багато стало робитися для того, щоб наше життя було комфортнішим, населений пункт впорядкованішим. Ведеться, зокрема, реконструкція набережної і парку відпочинку. У цих роботах постійно беруть участь працівники установ, організацій, підприємств райцентру, тож вони просуваються досить швидкими темпами. Та знайшлися люди, які вирішили поліпшити власний добробут за рахунок громади. В парку відпочинку нещодавно були висаджені саджанці самшиту, придбані за немалі гроші в дендропарку «Веселі Боковеньки». Але днями хтось вночі викопав майже два десятки саджанців, аби прикрасити ними власне подвір’я. Це можна розцінити і як крадіжку, і як акт вандалізму, і, зрештою, як звичайне дикунство.
Після завершення реконструкції парку він буде обладнаний освітленням і відеоспостереженням, що має унеможливити подібне. Можна, звичайно, підсилити захист від вандалів, обгородивши зону відпочинку високим парканом чи колючим дротом. Та тоді це вже буде не зона відпочинку, а просто «зона». З такою ментальністю і такими підходами нам в Європі робити нічого. Там, до речі, кожен громадянин стоїть на сторожі законності і порядку, ніхто не соромиться вказати на неправомірні дії будь-кому, навіть своєму сусіду, а у разі потреби повідомити про це представникам влади. Тож, якщо ви помітили, що подвір’я вашого сусіда кілька днів тому прикрасили свіжі зелені кущики самшиту - не соромтеся повідомити про це в селищну чи районну раду, аби можна було перевірити – де вони придбані?
Пам’ятаймо, що Європа починається з кожного з нас, з нашої відповідальності, чесності і наполегливості у побудові справді демократичного суспільства, в якому панує закон - один для всіх, в якому кожен дбає про громаду, а громада – про кожного її члена.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
На знімку: самшитова алея - одна з ділянок, на якій ще нещодавно зеленіли кущі.
Фото автора.
P.S. Вже на момент, коли цей матеріал був готовий до друку, ми дізналися ще про один факт вандалізму: одну з двох чудових автобусних зупинок, що з’явилися днями в Петровому, вже понівечено з чиєїсь лихої волі: рука невідомого виродка (даруйте за «непарламентарське» визначення, однак іншим коректним словом такі дії в даному випадку охарактеризувати важко) попропалювала (певне, цигаркою) у пластиковій стінці наскрізні дірки. То що ж ми за народ такий, дорогі земляки? Хто й де нас виховував? Може, й справді ми не заслуговуємо більш щасливої долі, аніж жити у смітниках, бур’янах та у дерезі? Може, й будувати таку красу для нас не варто? Адже чомусь знову, здається, все закінчиться як завжди: «Ніхто нічого не бачив, ніхто нічого не робив, ніхто нічого не знає…» А як би хотілося, нарешті, хоч раз в цьому помилитися.
