У наш непростий час дуже важливими є стосунки між людьми, особливо для тих, хто залишився самотнім. Пішов у вічність чоловік, а за ним і єдиний син і залишилася у пустій хаті Зінаїда Василівна Головата. Хвора, з покаліченою ногою, тож нелегко їй поратися по господарству. Бувають дуже тяжкі хвилини, коли нестерпний біль та туга ось-ось здолають її.
Відвідують її, звичайно, сусіди, знайомі, тож вдячна, що не забувають. Посидять, погомонять, згадають пережите. Особливо радіє Зінаїда Василівна, коли навідується сусідка Ліда Гайфулівна Бондар. А буває вона у неї часто – допомагає по господарству, розуміє її, як рідна, підтримує в усьому, готова підставити плече і в радості, і в горі. Втім, таке ж ставлення у Ліди до всіх людей.
Свого часу привіз в село молоду дружину наш односелець Коля Бондар. Стала Ліда йому вірною подругою, доброю матір’ю їхніх доньок. Крім того, Ліда влилася в громаду села, перейнялася місцевими проблемами. Працювала в бібліотеці, пізніше люди вибрали її головою сільради. Так і пролетіли роки – у сумлінній праці, з повагою людей і злагодою в сім’ї, підійшов час виходу на пенсію. Багато односельців жалкували, що пішла на відпочинок, переконані, що ще могла б багато доброго зробити для громади ця енергійна, красива, охайна жіночка.
Та, полишивши посаду, не залишила за порогом сільради турботу про людей, допомагає багатьом односельцям. Часто можна її побачити в місті, в аптеці з величезним списком ліків, які попросили її придбати сусіди і знайомі, в магазинах, де купує для них різний крам. Та і в самої батьки похилого віку, які також потребують її уваги. Можна тільки дивуватися – як вона скрізь встигає? При зустрічі з усіма привітна, для кожного знайде добре слово.
А яка дружна їхня сім’я! Удвох з чоловіком працюють на городі, люблять експериментувати, вирощувати щось новеньке і ділитися з земляками. Та й подвір’я їхнє, як райський куточок, все у різноманітних гарних квітах. Часто у цьому раю збирається вся родина. А як радіють вони своєму онукові, коли приїздить до дідуся з бабусею!
Яскравою рисою особистості Лідії Гайфулівни є її щирий патріотизм. Для неї святими речами є прапор нашої держави, її незалежність і краще майбутнє. Слава Богу, що є такі люди, як наша Ліда, і їх, як показали останні непрості і трагічні події, багато.
Нещодавно – 29 серпня – Лідія Гайфулівна відзначила свій день народження. Її привітали багато йосипівців, бо багато має друзів, людей, які її люблять і шанують. Тож нехай їй у подарунок будуть ці рядки:
Нехай душа у Вас ніколи не старіє
На білій скатертині будуть хліб і сіль.
Своїм теплом Вас завжди сонце гріє
Слова подяки линуть звідусіль.
Лариса СКРИПНИК.
с. Йосипівка.
