Василь Максимович Лебединець народився 15 квітня 1924 року в сім’ї робітників. Навчався в Новостародубській школі. У 1941 році 17-річний юнак став захисником Батьківщини. Пройшов війну у званні рядового, пам’ятає і окопи, і виснажливі марші, і холод, і спеку, і гіркоту відступу, і звитягу атак, і радість перемоги. Має фронтовик медаль «За Победу над Германией», інші нагороди. А ще - інвалідність ІІ групи. 

Після війни працював столяром в колгоспі «Комінтерн». Працював, як і воював, добре. У 1960 році одружився, дружина - Олександра Федорівна (нині вже покійна) - працювала на залізничному переїзді в с. Новий Стародуб.

Має Василь Максимович сина Віталія Васильовича, який працює водієм у ТОВ «Верес».

Прожиті роки, фронтові дороги не минули марно, нині здоров’я ветерана, як кажуть, підводить, особливо слух. Та, незважаючи на це, проживає один, має нормальні побутові умови. Та й син, онук і правнук його не забувають. Не забувають про ветеранів-фронтовиків органи місцевого самоврядування, школярі, підприємці, тож і Василя Максимовича привітали з ювілеєм представники місцевої і районної влади, громадськості.  

На знімку: теплі слова і щирі побажання на адресу ювіляра.