На даний час ми практично стоїмо на порозі святкування Великодня. Останні дні, а точніше, останній тиждень перед цим святом носить назву Страсного.

І оскільки на сьогоднішній день все більше людей приходить до Бога, при цьому, не володіючи необхідними знаннями з теорії православ’я, спробуємо їм трохи допомогти, в даному разі, розглянувши деякі питання щодо Страсної Седмиці і святкування Великодня. 

Трапляється, люди цікавляться,чи можна бути присутнім на Пасхальному Богослужінні тим, хто нехрещений? Так, це не забороняється, але лише до тих пір, поки священиком не будуть сказані слова: «Оголошено, вийдіть!».

Тепер торкнемося деяких малоприємних моментів, що стосуються смерті.

Так, наприклад, чи вірно те, що якщо людина померла в світлий день Великодня, то його і відспівувати не обов’язково, адже його і так можна вважати «чистим і світлим»?

Сам день смерті, тобто день Пасхи, не додає «світлості» покійному.

А ось те, що на померлого чекає згодом - все залежить від його попереднього земного життя, тут вже день смерті, навіть якщо співпав з Великоднем, ніякого значення не має. 

Прийнято вважати, що померлі у цей день потрапляють обов’язково до раю, але чи так це насправді?

Як відомо, Світлому дню Великодня, передує Великий піст, який передбачає духовне і фізичне утримання і очищення, адже багато хто з нас намагаються в цей період здійснювати значно менше гріхів, розплачуються зі своїми боргами, просять у всіх прощення, намагаються загладити завдані раніше образи своїм близьким, читають християнську літературу і молитви.

Багато хто сповідається і причащається.

І з очищеною душею зустрічають саме Світле свято.

А якщо це так, то подібна поведінка дозволяє душі віруючої людини потрапити до раю, якщо їй доведется померти на Пасху.

Чи можна замовляти поминання померлих у дні Страсного тижня або ж в цей час поминати дозволяється тільки Ісуса Христа, і чи можна влаштовувати поминання простих смертних в сімейному колі?

Як відомо, під час Страсної Седмиці, вже в Чистий четвер, служиться остання панахида перед Великоднем.

У ці дні прийнято поминати покійних на домашній молитві, що стосується днів пам’яті як дев’ятого, так і сорокового, вони переносяться й на перший день служіння панахиди у храмі. 

Сьогодні більшість сучасних людей відмовляються від приготування традиційної класичної паски, використовуючи вже готові продукти, наприклад, сирну масу з різними добавками у вигляді сухофруктів, горіхів, цукатів, і для освячення в храм несуть цей продукт прямо в упаковці. Чи немає в цьому гріха?

Безумовно, куди краще приготувати паску своїми руками, з молитвою. Проте не забороняється освятити і куплений готовий продукт. 

Якщо ж в день Пасхи до вас в будинок приходять нехрещені люди, то виникає питання, а чи можна їх пригощати освяченими стравами?

Так, це не заборонено, в цьому немає гріха і шкоди, тим більше, що залишається надія на те, що станеться просвіта та освітлення світлом Христовим.

Обговоримо питання і про те, чи можна працювати на Великодньому тижні?

Дуже небажано робити це в день святкування Великодня, тим більше, що будь-які православні свята та неділі слід присвячувати Богу. Звичайно ж, існують і такі справи, які не терплять зволікання, зокрема, справи, що припускають здійснення догляду за немовлям.

А от у всі інші дні, включаючи і Страсну Седмицю, дозволяють займатися будь-якими повсякденними справами.

Як правильно скласти великодній кошик

Пасхальний кошик з усім його наповненням, який сьогодні є невід’ємним атрибутом Великодня, це відображення язичницьких вірувань із задобрюванням божеств задля врожаю і достатку. Обрядові страви набули християнської символіки і вже у 15-16 столітті наїдки в українських церквах освячували.

Церковні приписи 

Традиція ж наповнення кошика різниться в регіонах України, де край - там і звичай. Церква ж не виділяє необхідні для благословення страви.

«Немає чітких церковних правил, що має бути в кошику. Це встановлено, швидше, церковною та народною традицією, яка освячена часом, і церква її сприймає», - відмічає єпископ Євстратій з Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП).

Пасхальний обрядовий хліб 

Традиційні дві страви, які обов’язково приносять на освячення в храмі - великодній хліб (паска) та яйця. Паску випікали круглої форми, що символізувало сонце. У російській традиції пасхальний обрядовий хліб - це кулич. Пасхою ж ще називається страва із сиру у вигляді зрізаної піраміди.

Великдень варена

Інгредієнти

2 кг сиру, 1,5 кг сметани, 1,5 кг вершкового масла, 12 яєць (жовтки), 1,5 кг цукру, ванілін.

Приготування

Готують великдень з четверга (найкраще) чи з п’ятниці.

Сир протерти через сито. Не слід пропускати сир через м’ясорубку, інакше він стане щільнішим, а треба, щоб навпаки - наситився киснем. Сметану, масло, сирі жовтки розтерти з половиною склянки цукру. Все разом змішати в каструлі, поставити на вогонь і помішувати.

Коли маса розтопиться, всипати решту цукру, помішуючи, нагріти, але до кипіння не доводити.

Додати ванілін на кінчику ножа, змішати, остудити. Викласти масу в марлевий мішечок і підвісити, щоб стекла рідина. Залишити годин на 10-12. Після цього масу перекласти в пасочницю і притиснути пресом.

«І сирна паска і кулич, що випікається, зображують Голгофу, на якій відбулась смерть Ісуса Христа. До того ж, кулич за складом є протиставленням єврейському хлібу, що називається маца. Кулич символізує повноту Божої благодаті, дарів, які були послані після смерті та Воскресіння Христового на все людство», - розповідає  ігумен Лонгін з Української православної церкви московського патріархату.

Якщо у родині є дівчина на виданні, то обрядовий хліб кладуть їй на голову і промовляють: «Аби була людям така велична, як ця паска пшенична!» До того ж неодруженій варто було скуштувати 12 «чужих» пасок, щоб до кінця року вийти заміж. 

Великодні яйця

Традиційно крашанки найперше були червоного кольору, що пов’язують із легендою про Марію Магдалину, яка прийшла до римського імператора Тіберія із червоною крашанкою, щоб сповістити про Воскресіння Христове. 

Нічого освяченого не можна викидати. Так шкарлупу від яєць кидали на воду, примовляючи: «Нехай і рахмани знають, що у нас Великдень.» Іноді закопували під яблуню, щоб добре родила. На Галичині кидали на «стріху» (на дах) чи закопували на чотирьох кутах поля задля врожаю та захисту від нечистої сили. 

М’ясні страви

М’ясні ж страви відсилають до старозавітної Пасхи: на це свято їли жертовне ягня на згадку про те, як Господь звелів заколоти ягня і кров’ю помастити одвірки, щоб Янгол гніву Господнього оминув оселі обраного народу.

Молочні продукти

Сир та масло символізувало жертовність та ніжність Бога, до якого потрібно прагнути, як дитині до материного молока.

Сіль

Сіль святили обов’язково. Вона символізує якість зв’язку між Богом та людьми, яким потрібно берегти чистоту серця, щоб наслідувати Христа.

До того ж її вважали оберегом. Адже і в хату приходили із хлібом-сіллю, і в дорогу брали з собою дрібку солі. 

Дитину новонароджену посипали сіллю, щоб лихе не бралось (на Лемківщині), посипали також корову, яка мала отелитись. 

Вино

Що ж стосується вина, то священики не дуже заохочують його приносити до храму, хоч воно має чітку визначену біблійну символіку.

Христос називає себе виноградною лозою, а своїх учкнів - віттям. Як віття без виноградної лози не може приносити саме собою плоду, так і люди, які не будуть поєднані із Ісусом Христом, не можуть приносити духовних плодів. Вино використовується в найголовнішому таїнстві церкви - Євхаристії, під час Причастя. 

Потрібно розуміти, що скоромні наїдки, що приносять на Великдень, благословляються на споживання після Великого посту. Молитви ж на благословення вина немає.