Зазначимо, підставами для звільнення Р. Богатирьової від виконання обов’язків міністра охорони здоров’я України, що має наслідком відсторонення її з посади, є:
- систематичне і грубе порушення вимог ст. 3, 22, 49 Конституції України, вимог відповідних міжнародних договорів зобов’язань України в частині незабезпечення належної реалізації невід’ємного права кожної людини на рівний і справедливий доступ до охорони здоров’я та якісної і своєчасної медичної допомоги;
- неналежне виконання державних цільових програм і комплексних заходів з охорони здоров’я;
- поширення корупційних схем під час здійснення профільним міністерством державних закупівель фармацевтичної продукції, розтрати бюджетних коштів.
Про це йдеться у постанові Верховної Ради України від 23.02.2014 р. № 771-VII.
Під час пленарного засідання парламенту 23 лютого народні депутати висловили думку щодо прийняття рішення про відміну медичної реформи.
Так, парламентарії 311 голосами прийняли в цілому проект Закону України «Про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я».
Документом введено мораторій на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, що включає:
- безпосередню ліквідацію лікарень, поліклінік, амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів (у тому числі тих, які розташовані на території сільських та селищних рад) та інших медичних закладів державної й комунальної форм власності;
- реорганізацію закладів охорони здоров’я, що призводить до зміни їх головного призначення та/або скорочення кількості працівників і зменшення кількості ліжко-місць;
- інші форми реорганізації, направлені на закриття закладів охорони здоров’я та зменшення обсягів медичної допомоги населенню;
- скорочення режиму роботи медичних закладів.
24 лютого Перший заступник Міністра охорони здоров’я України О. Качур повідомив про те, що МОЗ України працює у штатному режимі. За його словами, усі працівники центрального апарату МОЗ України перебувають на робочих місцях та виконують свої професійні обов’язки.
Головним наслідком медичної реформи, дію якої вже відчувають не лише пілотні регіони, стало зменшення обсягів безплатної медичної допомоги
Першими з медичною реформою, яка на декларативному рівні мала б підвищити рівень обслуговування населення та оптимізувати використання державних коштів, у 2011 році зіткнулися Дніпропетровська, Донецька та Вінницька області, а також місто Київ. «Піддослідні» регіони вже на початкових етапах змін відчули на собі негативні наслідки, адже нововведення були недостатньо продумані й ще меншою мірою профінансовані. Нині ж мешканці пілотних областей нарікають, що «революція» у сфері охорони здоров’я може зруйнувати навіть ті залишки відносно усталеної системи, яка давала змогу жевріти вітчизняній медицині.
На підготовку сімейних лікарів світова практика виділяє вісім років, тоді як в Україні – шість місяців. Нерідко вони перепрофілюються з вузьких спеціалістів, хоча здебільшого це колишні терапевти та педіатри. «Медик, який пройшов перепідготовку протягом півроку, не здатний до повноцінної діяльності сімейного лікаря», – відкрито визнає директор Департаменту охорони здоров’я КМДА Віталій Мохорєв. За словами багатьох експертів, потреба в самому інституті сімейних лікарів перебільшена, у містах вони взагалі не потрібні. «Легкі захворювання українці звикли лікувати самостійно, а замінити вузьких спеціалістів сімейні лікарі не можуть. Як і зробити УЗД чи найпростіший аналіз. У результаті первинний етап медичної допомоги призводить до хаосу та ситуацій, коли люди змушені проходити вдвічі довший шлях до лікування. Сімейний лікар у цій ланці виконує фактично роботу диспетчера».
Нарікають медики й на передбачене реформою скорочення вузьких спеціалістів, адже в Україні воно призводить передусім до закриття «зайвих» медустанов. Цей процес уже йде повним ходом і в тих регіонах, де реформа ще не запроваджувалася. Схоже, метою реформи є скорочення обсягів надання безплатної медичної допомоги населенню.
Цей показник промовисто суперечить визначеним самими реформаторами «індикаторам успіху». Так, згідно з програмою нововведення, мали б знизити і дитячу смертність, і материнську, і передчасну, і смертність від різних захворювань. Натомість, як установили члени тимчасової комісії ВР з розслідування зловживань у Міністерстві охорони здоров’я за 2012–2013 роки, у країні зберігся високий рівень смертності від серцево-судинних (66% загального рівня смертності) та онкологічних захворювань (14%). Ситуацію вони пояснюють як низькою якістю медичного обслуговування, так і зумовленим реформою нерівним доступом до лікування: «У 2012-му в Україні було закрито 104 лікарні, скорочено 7 тис. лікарів і 18,1 тис. медперсоналу. А захворюваність на туберкульоз, смертність від якого у МОЗ до кінця 2014-го амбітно планували зменшити на 30%, торік зросла на 1,3%. Програму протидії захворюванню в міністерстві реалізувати не змогли: запланували діагностику 90% дітей віком до 14 років, а охопили лише 72%; пообіцяли гарантувати лікування від туберкульозу 75% ВІЛ-інфікованих, натомість його отримали лише 45% тощо». Недбалість МОЗ яскраво ілюструє й схема розподілу препаратів між регіонами. Як зазначають автори звіту, у 2012-му Тернопільська область була забезпечена вакциною для профілактики цієї недуги на 134%, тоді як Запорізька, де кількість хворих на туберкульоз за рік зросла на 5%, – лише на 52%.
Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
