Цікава річ історія. Людство вже не раз наступало на граблі, але кожного разу наступає на них по-новому. Мова піде, звичайно, про революції. Неминучим супутником для кожної революції стає розруха, інфляція, дефіцит і дорожнеча. Це в кращому випадку, а в гіршому революційна ейфорія завершується людськими жертвами і боротьбою революціонерів між собою. «Революція пожирає своїх дітей», - це останні слова перед стратою відомого діяча французької революції Жоржа Жака Дантона в 1794 році. Він один із багатьох жертв, який загинув від рук своїх побратимів.
Те саме стосується і Євромайдану. Якщо спочатку хтось і був прихильником чи навіть учасником цього театрального дійства в центрі Києва, то зараз людей на Майдані вже майже не залишилося. А ті, хто залишився, в останні дні все частіше потрапляють не до списку героїв, а до кримінальних хронік. Не краще себе демонструють і опозиційні політики, які, нікого не соромлячись вже ділять на публіці шкуру невбитого ведмедя.
Міжусобна війна, на яку перетворився Майдан, з’їдає останні залишки рейтингу опозиційних політиків. Втім, опозиційних лідерів це не дуже цікавить. Для них найважливіше, хто ж стане єдиним кандидатом на посаду Президента. Хоча вже всі чудово розуміють, що єдиного кандидата не буде, адже кожен з опозиційної трійки, а тепер вже навіть четвірки, бо до опозиціонерів приєднався олігарх і прихильник «тих і тих» Петро Порошенко, не готовий відмовитися від мрії про президентство.
Майдан: за демократію чи охлократію?
Безглуздість продовження Майдану розуміють не лише політичні експерти й аналітики, але й громадські активісти. Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння цього і довела, що Майдан слід розпускати, була вимога активістів до 10 січня цього року оприлюднити прізвище єдиного кандидата від опозиції. І як Ви думаете, чим це все завершилося? Купою звинувачень у бік недалекоглядних активістів в тому, що вони - технологія влади і взагалі працюють на всі розвідки, які тільки можна. Здається, ми це вже проходили у 30-х роках, коли сталінські виконавці звинувачували невинних людей у всіх смертних гріхах.
А між тим, люди запитують у «трійки лідерів» про план дій - «Звісно він є! Але ми не можемо про нього сказати», - відповідають опозиціонери. І тут, здається, «приїхали», Яценюк оголошує на Майдані про те, що опозиційні сили підуть на вибори трьома колонами. Потім каже, що невдовзі опозиція зробить таку гарну пропозицію щодо подальшої боротьби, якій всі аплодуватимуть. Буквально через декілька годин після цього Кличко все заперечує. Він ні про що не в курсі і надалі обстоюватиме позицію єдиного кандидата. Це вже навіть не смішно. Така позиція нагадує американське прислів’я: «Невловимий Джек був тому невловимий, що його ніхто не ловив».
Кримінальна хроніка майдану.
Якщо б Майдан був неефективним, то це ще півбіди, але перебуваючи в стані хаосу, він стає вже небезпечним, як для його учасників, так і оточуючих. І таких випадків з кожним днем все більше. Якщо раніше активісти Майдану ще могли відбрехатися, що це провокатори, то тепер це вже не так просто - від фактів «не відбрешешся». Приміром, 9 січня активісти Майдану використали силу проти працівників Київської міської державної адміністрації, які намагалися потрапити на свої робочі місця. Не дуже поважають активісти і журналістів. Як стало відомо, на Майдані Незалежності мітингувальники заборонили журналісту телеканалу «112» знімати бійку, яка виникла в Будинку профспілок. Традиційно відзначилися молоді активісти радикальної «Свободи», які 7 січня обмалювали націоналістичними гаслами ресторан «Егоїст» в центрі Києва, а на Новий рік під час «факельного маршу» на честь Степана Бандери кидали палаючі факели у бік «Прем’єр Палац».
Вершиною кризи Майдану і його небезпечності є те, як активісти повелися зі співробітницею фонду «Глобальна служба допомоги» Лідією Белашовою, яка збирала на Майдані гроші на лікування онкохворої дівчини, що перенесла вже сім операцій. За словами волонтерки, так звана охорона Майдану відібрала в неї всі гроші, які їй вдалося зібрати. При цьому вони виламували їй руки і погрожували, а її подругу скинули по сходах, від чого вона отримала вивих ноги. Як виявили пізніше журналісти, цей інцидент стався тому, що опозиційні сили домовилися між собою, що на Майдані ніхто не має права збирати грошей, а тільки ті, кому це дозволено. Мабуть, так ними простіше розпоряджатися в своїх інтересах.
Якщо українці вважають себе європейською нацією, то і поводитися треба по-європейськи, а не займатися мародерством.
Автор - Оксана Бойко,
Стаття розміщена в щотижневій газеті «21 канал» випуск № 03 (1144) від 16.01.2014
