В степах широких, неозорих,
В козацькім славнім цім краю,
Де хліб буяє, ніби море,
Місцину славлю я свою.
У всі віки родила ти героїв,
Що Інгулецькі боронили береги.
Наш хлібороб науку битв освоїв -
Його завжди боялись вороги.
Бо петрівці живуть в отих десятках,
Що заснували мудрі козаки.
Науку бою передав їм батько
І хліб ростити, теж було з руки.
Я славлю рідну Петрівщину,
ЇЇ красивих дочок і синів,
Хай родить хліб і хай цвіте калина
Щоб багатів він й ніби квітка цвів.

Володимир ПАЛАДЬКО