Ці слова Т.Шевченка, якими він змалював свою трагічну долю, стали життєвим кредо всіх українських патріотів. Вони стали і своєрідним епіграфом районної науково-практичної конференції «Шевченко – велич світового рівня», приуроченої 200-річчю від дня народження великого Кобзаря, яка пройшла в Петрівському НВК, бо звучали у багатьох доповідях учасників конференції.
Президент України В.Янукович наголошує на необхідності залучення широких кіл науковців, митців, освітян, представників громадськості до відзначення ювілею Т.Шевченка. Тож і назване зібрання стало помітною подією у суспільному житті нашого району, вкладом у широку палітру заходів, присвячених ювілейній даті. За символічним збігом обставин розпочався захід піснею «Україна», яку виконала учитель Петрівського НВК Юлія Шевченко. Запам’ятався також виступ учениці НВК Кіри Чорної, яка, як на свій юний вік, надзвичайно вдало передала всю глибину змісту поезії Ліни Костенко у вірші «Долі».
У президії конференції були присутні члени оргкомітету А.Вєтрова – директор Петрівського НВК, Л.Шашуба – голова районного методичного об’єднання учителів світової літератури, Н.Митько – голова районного методичного об’єднання учителів української мови та літератури, О.Кіфенко – голова районного методичного об’єднання учителів іноземної мови. Зі вступним словом виступила голова оргкомітету методист районного методичного кабінету Л.Горбанець.
Всі доповіді були цікавими і глибокими, доповідачі висвітлили різні етапи життя і творчості Кобзаря, його місце серед найвидатніших представників світової літератури, вплив творчості поета на становлення української нації, формування основ української літературної мови.
Окремо зупинюся на виступі учителя Луганської ЗШ І-ІІІ ступенів О.Лютої (нехай вже вибачають мені решта доповідачів, про доповіді яких немає можливості докладно згадати через брак газетної площі), яка розповіла про особливості перекладів творів Т.Шевченка англійською мовою. Це надзвичайно важка і копітка праця, бо ж багатьом українським словам в інших мовах, зокрема в англійській, просто немає відповідників. Найталановитіша перекладачка Шевченка на англійську мову Віра Річ протягом кількох місяців (!) намагалася відтворити одне тільки слово «окропити» англійською, допоки досягла мети. Вона, до речі, за фахом була спеціалістом зі староанглійської і староскандинавської мов, але, дякуючи збігові обставин, познайомилася з творчістю Т.Шевченка і настільки нею захопилася, що навіть своє англійське ім’я переінакшила на українське Віра, а ще заповіла після смерті поховати її поряд із Кобзарем. Її заповіт виконали, урна з прахом Віри Річ вмонтована в могилу Шевченка.
Завершилася конференція читанням «Заповіту» різними мовами і піснею на слова Т.Шевченка «Зоря моя вечірняя», яку виконав вчитель Петрівської ЗШ І ступеня В.Блоха.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
На знімках: «Заповіт» звучить різними мовами; оргкомітет конференції за роботою.
Фото автора.
