Народна назва свята – Йордана, оскільки в тридцятирічному віці Ісус Христос прийняв хрещення в річці Йордан. Він вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва – Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці, адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

Голодна кутя

Напередодні Водохреща святкується «Голодна кутя» або другий Святий Вечір. Увесь цей день люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє перша зоря. До столу подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а згори – хлібину, «щоб хліб родився».

На другий день зранку йдуть до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.

Чудодійна сила святої води

У цей день у всіх містах і селах святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох нещасть. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки й тварин. Залишається загадкою той факт, що хрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює у воду під час обряду.

Вчені, що вивчають цей феномен вже більш півстоліття, поки що не знайшли йому пояснення. Вони лише визнають - вода на день Хрещення дійсно змінюється, очищається. 

Цього дня у води змінюються біологічні властивості, вона стає абсолютно чистою на бактерійному рівні. Вона стає стерильною, в ній зникають домішки і забруднення. Це явище фіксується у нас в день Хрещення вже впродовж 50 років на всіх ділянках системи водопостачання. Таким чином природа раз на рік чистить воду. Іноді вона залишається в очищеному стані впродовж 30 днів, - підтверджують вони феномен. Тож цікавий сам факт. Думка церкви і науки з приводу водохресної води співпадає. Тому 19 січня бажано запастися водою з освяченого джерела. Цю воду можна зберігати цілий рік, вона абсолютно не псується.

Ритуальні дійства в сакральних місцях

На ВодохрещаЗа давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поряд з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого він набирав червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

У день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Окрім ікон і церковних хорогв, учасники цих процесій несли запалені «трійці» – три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно в небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.

Веселий час українських вечорниць

Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, у родинних колах влаштовувалися складчини та походи один до одного в гості з метою наблизити весну.

До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі та вмивалися, аби щоки були рум’яними. Загалом до Водохреща протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.

Народні прикмети

На Водохреща день ясний – хліба будуть чисті, а якщо похмурий – буде у хлібові повно «сажки»;

Іде лапатий сніг – на врожай.

Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.

Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди.

Коли на Водохреща випав повний місяць – бути великій воді.

Удень іде сніг – на врожай гречки: вранці – ранньої, вдень – середньої, а ввечері – пізньої.

Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.