За оцінками Міжнародного центру ООН із запобігання злочинності, проблема транснаціональної злочинності, пов’язаної з торгівлею людьми, має глобальний характер (її грошовий обіг становить 8-10 мільярдів доларів на рік) і стоїть на третьому місці після незаконної торгівлі зброєю та наркотиками. Саме тому правоохоронці називають злочини, пов’язані з торгівлею людьми, найбільш прибутковими. Як свідчать факти, торговці людьми найчастіше використовують найвразливіші верстви населення, переважно — жінок і дітей, з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі та експлуатації праці. Як правило, злочин починається з того, що торговці людьми пропонують своїм майбутнім жертвам привабливі можливості для працевлаштування за кордоном. У багатьох випадках особа дізнається про фальшиву природу цих домовленостей лише після своєї появи в країні призначення, коли в неї відбирають паспорт, вдаються до фізичного та психічного насильства щодо неї, вимагають відробити гроші, витрачені на оформлення документів, віз та проїзних квитків. Згодом залежність жертви посилюється за схемою наперед сфабрикованих боргів, до яких зараховують суми грошей, що їх витратив власник борделю на незаконне придбання, проживання, харчування та продовження терміну її перебування на території іноземної країни за підробленими візами.
Таким чином, людина опиняється в запланованій борговій залежності, яка постійно збільшується. До неї додаються надумані штрафи (за запізнення до клієнта чи від нього, за відмову вживати з клієнтом алкогольні напої чи, навпаки, за їх вживання, за відмову обслуговувати клієнтів тощо) та вартість кожного перепродажу іншому власнику. Жертва змушена безстроково надавати сексуальні послуги десяткам клієнтів щодоби, щоб лише відробити свій борг, наражаючи себе на небезпеку інфікуватися хворобами, що передаються статевим шляхом, у тому числі ВІЛ/СНІДом. Оскільки торговці знають домашню адресу своєї жертви, вони легко маніпулюють нею, шантажуючи тим, що повідомлять знайомим, близьким, у тому числі дітям, про роботу повією і залякуючи насильством щодо членів її сім’ї.
Торгівля людьми - сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, насильницькі трансплантація чи донорство, змушення до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства.
Якщо Ви або Ваші знайомі вирішили поїхати за кордон:
1. У жодному разі, ніколи і нікому, крім офіційних службовців, не віддавайте свої ідентифікаційні документи! Завжди отримуйте та сплачуйте за свій закордонний паспорт, візи та проїзні документи самі.
2. Обов’язково візьміть із собою копію внутрішнього та закордонного паспортів. В разі необхідності ці копії можуть спростити процедуру отримання документів на повернення в Україну.
3. Ви можете отримати додаткову інформацію, зателефонувавши до громадських організацій, що протидіють торгівлі людьми в Україні.
4. Переговори про працевлаштування за кордоном, навчання, туристичні подорожі чи шлюб не ведіть наодинці з агентом. Запросіть взяти участь у переговорах свою довірену особу, члена сім’ї чи близьку людину. Перевірте, чи має агент або фірма ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном.
5. 3 метою працевлаштування за кордоном необхідно укласти трудовий договір зрозумілою для вас мовою (у двох примірниках, один з яких залишається у Вас).
6. Якщо Ви їдете за кордон законно працювати, необхідно отримати робочу візу. Туристична, гостьова візи не дають права на роботу. Ви можете зіткнутися з нелегальним становищем, експлуатацією та принизливою депортацією із країни.
7. Термін законного перебування на території іноземної держави вказаний у візі. Не користуйтесь послугами незнайомців, які пропонують послуги щодо його подовження.
8. Залиште своїм родичам та друзям по кілька копій наступних документів: внутрішнього паспорта України, закордонного паспорта, візи, контракту, свідоцтва про народження, проїзних документів та фотографії. До того ж, повідомте їм телефонні номери свого роботодавця, ваших друзів за кордоном, консульства (посольства) України та місця потенційного проживання.
9. Якщо за кордоном потрапили у важку ситуацію, зверніться за допомогою до посольства чи консульства України в країні перебування або зателефонуйте до Міністерства закордонних справ України.
