Мова піде про людину, яка вірою і правдою більше 20 років служила громаді Петрівщини, невпинно борючись за права та безпеку громадян.
Віктор Петрович Головко, а мова саме про нього, народився в смт. Олександрівці нашої області 11.03.1965 року. Нині полковник міліції у відставці, а тоді, далекого ще 1987-го, молодий хлопець, тільки мріяв про яскраву та нелегку долю працівника міліції.
Коли сталася аварія на ЧАЕС, Віктор Петрович навчався в Херсонській спеціальній школі міліції, втілюючи свою мрію в реальність. У лютому 1987 року 300 курсантів і 50 офіцерів школи були направлені в райони зони відчуження. Людей, які там проживали, ще до приїзду курсантів евакуювали в безпечні місця, курсанти прибули туди з метою недопущення мародерства на залишених землях. Не жаліючи себе, не думаючи про згубну радіацію, курсанти і офіцери віддавали всі сили на виконання покладеного на них державою обов’язку.
Рік по тому здалося, що можна дещо перепочити та пожити «нормальним» людським життям, однак не так сталося як гадалося… У 1988 році неспокійно стало на Кавказі, тож Віктор Петрович був відряджений керівництвом УМВС в Кіровоградській області до Грузії та Вірменії, де виконував обов’язки по підтриманню Конституційного ладу.
У Петрівському райвідділі міліції став працювати з 22.10.1988 року в якості оперативного уповноваженого карного розшуку. Пройшов тернистий шлях, ставши спочатку начальником служби карного розшуку, пізніше - першим заступником начальника міліції, а згодом і начальником райвідділу.
За свою наполегливу працю має державну нагороду – медаль «Захисник Вітчизни» та 11 відомчих нагород. І навіть тоді, коли зняв погони, продовжує жити повноцінним життям, віддаючи себе іншим справам з такою ж наполегливістю, як і під час служби в міліції.
-Завжди потрібно робити щось корисне та не думати про винагороду, тоді життя не пройде мимо, – вважає Віктор Петрович. За це і користується повагою оточуючих.

Максим КОВАЛЕНКО, інспектор Петрівського РВ УМВС по роботі з населенням.