Почну з приємної новини – генеральний директор ТОВ «Агрофірма «П’ятихатська», депутат районної ради Олександр Поворознюк долучився до підтримки (в тому числі матеріальної) духового оркестру, який діє при районному Будинку культури, за що учасники оркестру дуже вдячні Олександру Григоровичу.
Ну, а тепер звернуся до теми, яку хочу висвітлити на сторінках газети.
Кілька років тому керівник ТОВ «Агропромфірма «Лідер» Петро Мельниченко відновив діяльність оркестру, особисто запросивши до нього музикантів-духовиків, які свого часу грали в оркестрах, що діяли в райцентрі. Пізніше до підтримки оркестру долучилися Петрівська селищна рада та відділ культури і туризму райдержадміністрації.
Дехто називає це відродженням оркестру, але я не можу погодитися з цією думкою. В оркестрі нині грають люди пенсійного віку, які вирішили, так би мовити, згадати молодість і ще певний час, допоки дозволяє здоров’я, позайматися улюбленою справою. Тож мова може йти про відновлення оркестру на певний період, а не про відродження жанру духової музики. Відродити жанр можна, тільки залучивши до нього молодь.
Згадую далекий вже 1972-й рік, коли я, випускник Олександрійського культосвітнього училища, згідно з направленням, прибув на роботу в Петрівський РБК. У той час в райцентрі діяли духові оркестри при РБК, колгоспах імені Леніна та «Дружба», підприємствах «Райсільгосптехніка» та «Райсільгоспхімія», дитячій музичній школі, були оркестри і в усіх колгоспах району. Керували ними випускники культосвітнього училища, 10-місячних курсів прискореної підготовки керівників духових оркестрів при обласному науково-методичному центрі культосвітньої роботи, для них проводилися районні та обласні семінари. Задля популяризації жанру регулярно проводилися районні марш-паради духових оркестрів, зведений оркестр району брав участь в обласних марш-парадах. Керівники духових оркестрів готували зміну, навчаючи грі на духових інструментах дітей та підлітків, поповнювалися оркестри і за рахунок випускників духового відділу ДМШ.
Подібна ж ситуація була і з іншими музичними жанрами. В багатьох клубних установах були оркестри народних інструментів, троїсті музики тощо. Особливою популярністю користувався жанр ВІА. Вокально-інструментальні ансамблі були, практично, в кожному клубі чи Будинку культури, в багатьох школах району. Для них також щороку проводилися районні та обласні конкурси. ВІА Петрівського РБК вважався одним з кращих в області, на обласних конкурсах жодного разу не залишався без призового місця. Мабуть, вперше в історії району ВІА РБК, який став у 1974 році лауреатом першого обласного фестивалю комсомольської пісні, був запрошений виступити в програмі обласного телебачення, яка, до того ж, транслювалася і республіканським телебаченням.
Та наприкінці 80-х років ситуація стала погіршуватися. І духових оркестрів, і ВІА ставало все менше, а на початку 90-х років музичний жанр в районі практично зник. В даний час він представлений лише згаданим вище духовим оркестром, дитячим музичним гуртком при районному Будинку культури та невеликим інструментальним ансамблем РБК. Тож для того, щоб відродити його (музичний жанр), слід подбати про залучення до занять музикою школярів і молоді.
Деяка кількість дітей навчається грі на музичних інструментах – баяні, акордеоні та фортепіано в Петрівській та Новостародубській дитячих музичних школах, але цього замало. Я вважаю, що музичний жанр необхідно відновити в культосвітніх закладах. Дехто не бачить у цьому потреби, бо ж сьогодні дуже просто скачати будь-яку пісню чи мелодію з Інтернету і використовувати в якості фонограми для виступу співаків чи озвучення масових заходів. Але жодна фонограма, записана кращими професійними музикантами, не замінить живої музики. Самодіяльні музиканти грають, звичайно, не так досконало, але саме живе спілкування музикантів з глядачами створює неповторну атмосферу концертів живої музики. На професійній сцені така ж ситуація - особливою популярністю користуються концерти, в афішах яких зазначено, що не буде використовуватися фонограма. Люди вже не хочуть платити гроші за те, що артист імітує спів, відкриваючи рота під фонограму.
Як відродити музичний жанр?
Це не просто. Необхідно запросити в район хороших спеціалістів, які могли б працювати в жанрі духової музики, ВІА, інших жанрів, створити для них необхідні побутові умови, забезпечити достойну зарплату. Оптимальний варіант – молода сім’я випускників музичного училища чи коледжу культури та мистецтва (здається, приблизно так називається колишнє культосвітнє училище), в якій чоловік і дружина спеціалісти різних жанрів.
На жаль, нині музика – дуже дороге «задоволення». Ціни на музичні інструменти, апаратуру для ВІА просто захмарні. У той час, коли я організовував перший в районі ВІА, була інша проблема – де знайти якісні інструменти і апаратуру? Ми використовували саморобні підсилювачі, інше приладдя, бо в магазинах дуже важко було придбати якісну електрогітару чи підсилювач. Сьогодні можна придбати все, що хочеш, але ціни… На мінімальний комплект інструментів і апаратури для ВІА необхідно не менше 100-150 тисяч гривень. Приблизно стільки ж – комплект духових інструментів.
Тож, виходячи зі сказаного вище, я не знаю – чи вдасться відновити в районі музичний жанр? Хотілося б…
Анатолій РЯБОКОНЬ.
