Нагадали мені,
Як ходили ми босими
По колючій стерні.
Перестиглими сливами
Зорі падали в став,
І були ми щасливими
Серед степу і трав.

Серед співу пташиного,
Серед суму зими…
Серед часу невпинного
Загубилися ми.
Очі кольору осені,
Не забудьте ж ті дні,
Де ходили ми босими
По колючій стерні….