Поклялася Богові й собі,
Що тебе забути я зумію,
Не піддамся смутку і журбі,
Та душею й серцем розумію:

Приспів:
А без тебе день, неначе рік,
А без тебе небо, мов чуже.
А туман холодний важко ліг
Осені на втомлене плече.

Я тебе покличу в снах своїх,
Та почую відповідь-мовчання.
Каменем лежить на серці гріх:
Я поклявся збутися кохання.
Приспів.