Із сесії районної ради
Безумовно, головним питанням порядку денного чергової двадцять четвертої сесії районної ради сьомого скликання став звіт голови районної державної адміністрації про здійснення районною державною адміністрацією делегованих їй Петрівською районною радою повноважень. Детально зупинятися на цьому не станемо, адже він, практично, в повному обсязі публікується на сторінках цього ж номера. Зазначимо лише, що зроблено районною державною адміністрацією за минулий рік справді немало, однак про власні заслуги її голова Сергій Завалій говорив небагато, а навпаки – наголосив, що успіхами і досягненнями завдячує спільній і згуртованій роботі усіх безпосередньо причетних до кожної доброї справи органів, структур, окремих персоналій. Зокрема, висловив вдячність за допомогу та підтримку своїм колегами – злагодженій і організованій команді працівників райдержадміністрації, структурним підрозділам, депутатам районної, а також сільських і селишних рад, сільським та селишним головам, голові районної ради Т. В. Сакарі, керівництву ПрАТ «ЦГЗК» і, зокрема, генеральному директору комбінату Д. В. Шевчику, народному депутату України А. І. Кузьменку, голові обласної державної адміністрації С. А. Кузьменку та, головним чином, громаді Петрівського району – за співпрацю, за конструктивізм, за щире прагнення долучитися до спільних зусиль по економічному та соціальному розвитку району, аби життя наших громадян з кожним днем ставало комфортнішим, забезпеченішим та повнокровнішим.
Також серед питань порядку денного на звітному сесійному засіданні значилася інформація начальника Петрівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури про стан законності, боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та результатами діяльності на території району за 2017 рік (її представив сам начальник відділу Роман Орел); з внесеними змінами та доповненнями до районної програми розвитку культури на 2016-2018 роки депутатів ознайомила начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Наталія Подкопаєва. З рядом питань, винесених на розгляд сесії головою райдержадміністрації, депутатів ознайомила начальник відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації Світлана Заєць. Зокрема, Світлана Вікторівна представила районну програму забезпечення молоді житлом на 2018-2022 роки, а також розповіла про зміни та доповнення до програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства району на 2015-2019 роки. Уже традиційно, з огляду на ті корективи, що їх доводиться вносити до видаткової та доходної частин бюджету, зі змінами та доповненнями до рішення районної ради від 21 грудня 2017 року № 367 «Про районний бюджет на 2018 рік» ознайомила начальник фінуправління райдержадміністрації Галина Овдій.
А ще в переліку питань черги денної цього дня значилися звіти керівників комунальних підприємств, підпорядкованих районній раді, про виконання функціональних обов’язків, фінансово-господарську діяльність та ефективність використання майна за 2017 рік. Зокрема, про стан речей на підзвітних підприємствах розповіли в. о. начальника КП «Капітального будівництва» Олександр Смірнов, начальник Петрівського комбінату комунальних підприємств Володимир Колісник, в. о. головного редактора комунального закладу «Редакція Петрівського районного радіомовлення (радіо «Голос Петрівщини») Олександр Дога, директор комунальної установи «Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти» Петрівської районної ради Григорій Москалець, головний лікар комунального закладу «Петрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Петрівської районної ради Геннадій Кім та головний лікар комунального закладу «Петрівська районна лікарня» Микола Яновський. Сесія розглянула також ряд інших питань, по кожному з яких були прийняті відповідні рішення.
А от серед питань, що були винесені в розділі «Різне», безумовно, найголовнішим став розгляд ситуації в Луганській територіальній громаді, зокрема через події, які викликали цілком зрозумілий резонанс серед жителів села, переважна частина яких є працівниками базового господарства – Агрофірми «Маріампольської». Як відомо, трохи більше місяця тому офіційно змінився організаційно- правовий статус підприємства – колишній сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) став товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ), у якому, до того ж, з’явилися і нові співвласники, а точніше – власники, адже саме вони заволоділи контрольним пакетом акцій і правом розпорядчого підпису, що дозволяє здійснювати управлінські фінансово-господарські функції. Значна частина працівників господарства вважають, що зміна організаційно-правового статусу відбулася з порушенням закону, а відтак намагаються опротестувати рішення реєстраційних органів. Щоправда, протести ці, більшою мірою, відбуваються шляхом усіляких публічних акцій, замість того, аби головний акцент робити на юридичних способах захисту, які, принаймні, мали б за собою і відповідні правові наслідки. Стихійні ж мітинги, звичайно, можуть бути досить ефективною підставою для створення емоційної телевізійної відеокартинки, однак емоційність навряд чи стане визначальним фактором при прийнятті того чи іншого юридичного рішення. Водночас, як зазначив голова райдержадміністрації Сергій Завалій, йому ще й досі не надійшло письмової заяви ні від керівництва СВК, ні від ініціативної групи, що виступає від імені керівництва, яка мала б стати офіційною підставою для вчинення тих чи інших управлінських дій. Разом з тим, Сергій Володимирович зазначив, що будь-які зусилля, які застосовує і застосовуватиме районна влада, не можуть виходити за рамки визначених посадовими інструкціями повноважень, тим більше в таких делікатних питаннях, які потребують чіткої відповідності існуючим українським законам. Іншими словами, голова районної державної адміністрації (так само, як і голова обласної державної адміністрації, який уже кілька разів приймав делегацію з «Маріампольської») надає і далі надаватиме усіляку підтримку для того, аби допомогти працівникам агрофірми відновити свої корпоративні права та нормальну роботу підприємства, однак не може і не має повноважень підміняти своїми розпорядженнями судові рішення чи, скажімо, висновки антирейдерського комітету Міністерства юстиції України. Водночас, Сергій Володимирович повідомив, що в обласній державній адміністрації буде створено спеціальну робочу групу з фахівців профільного департаменту та інших структурних підрозділів облдержадміністрації, яка ретельно відстежуватиме перебіг усіх подальших процесів, що відбуватимуться у Луганці. Крім того, юристи та інші фахівці, які увійдуть до цієї групи, проаналізують усю документацію, опитають працівників агрофірми, детально ознайомляться з ситуацією для того, щоб отримати об’єктивну інформацію і визначити подальші шляхи вирішення конфлікту.
Після інформації Сергія Завалія до слова запросили начальника Петрівського відділення поліції Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Олександра Лисенка. Однак занадто інформативним виступ Олександра Олександровича назвати важко, адже в багатьох аспектах розповісти про усе, що відомо на даний момент, він не зміг через необхідність дотримуватися таємниці слідства, зазначивши лише, що поліція одразу прибула до Луганки, як тільки стало відомо про напружену ситуацію, яка тут виникла після заяви представниками ТОВ «Глянець» про права власності на агрофірму. Загалом же, простих і однозначних відповідей, з поясненням того, що сталося, поліція дати ще не може, насправді ситуація є значно складнішою і заплутанішою, аніж це може здатися на перший погляд. Втім, знову ж таки, про подробиці встановлених обставин справи, з огляду на таємницю слідства, Олександр Олександрович поки що не розповів.
А ще під час розгляду цього питання стався епізод, який ми також не можемо обійти увагою: депутат районної ради від Луганського виборчого округу Олег Корінь звинуватив районку в заангажованості, в тому, що, мовляв, ми опублікували хвалебну статтю на користь однієї зі сторін зазначеного конфлікту.
В ході сесії не стали вступати з Олегом Володимировичем в полеміку, але по її закінченні попросили, тримаючи в руках примірник газети з вказаним матеріалом, процитувати саме ті фрагменти, які демонстрували б нашу прихильність якійсь зі сторін. Олег Володимирович вказав на наведену в матеріалі пряму мову Володимира Тітаренка, в якій той висловив свою позицію стосовно причин конфлікту. Коли ж зауважили Олегу Володимировичу, що ми не мали законних підстав заборонити Володимиру Васильовичу висловитися на сторінках газети, тим більше, коли він для підтвердження власних повноважень навів витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, а крім того, задля повної об’єктивності при висвітленні усього, що сталося, пропонували й Костянтину Міщаніну подати свою версію подій, почули вже іншу претензію: чому газета після висловленого В. Тітаренком не вказала, що вона його слова не підтримує? Власне, ми й не мали ні наміру, ні бажання когось у цій ситуації підтримувати чи навпаки – засуджувати. Адже це цілком могло б свідчити про нашу зацікавленість в тому чи іншому розвитку подій. Проте для нас принциповим є хіба що, аби працівники господарства, ті, чиїми руками вирощується хліб, хто вже з першими півнями поспішає на вранішнє доїння, отримували за свою нелегку працю належну винагороду. А хто при цьому всядеться в управлінське крісло – питання, напевне, другорядне. А то якось не зовсім правильно виходить, коли трударі славетної впродовж багатьох десятиліть агрофірми отримують платню, нижчу від середньої по району. До речі, якщо Костянтин Володимирович не має часу, аби висловити свою версію подій на сторінках нашого видання, це міг би зробити хтось із членів ініціативної групи або й той же самий Олег Володимирович Корінь. Зрештою, в історії існування районної газети ще не було прецеденту, щоб депутату районної ради відмовили в можливості висловитися на сторінках «Трудової слави». Тим більше, якщо він справді володіє фактами, які, з різних причин, для нас залишаються недоступними. Та оскільки я вже дав обіцянку О. Коріню публічно заявити, що газета не підтримує слова В. Тітаренка, мушу виконати цю обіцянку. Адже колектив редакції жодних зисків, окрім зайвого головного болю, від того, що відбувається в Луганці, не має і, зрозуміло, не матиме. Водночас, те, що одна зі сторін конфлікту є більш активною в районному інформаційному просторі, є проблемою не газети, а, очевидно, іншої конфліктуючої сторони. Маємо зазначити, що публікації ці здійснюються цілком офіційно, на підставі укладеного договору та внесених коштів на рахунок нашого видання. Разом з тим, не зовсім зрозуміло, що саме в словах Тітаренка ми маємо «не підтримувати» - якщо його твердження про законність утворення ТОВ – то це не наша прерогатива, законність чи незаконність створення такого виду підприємств визначають зовсім інші органи. А якщо обіцянку зростання заробітної плати, збереження робочих місць чи збільшення орендної плати за користування земельними паями – то що ж тут можна заперечити? Аби тільки ця обіцянка виявилася правдивою. Довіряти ж чи не довіряти зробленим обіцянкам – нікого не закликаємо, це, як мовиться, особиста справа кожного. Тим більше у нашій країні, де обіцянки даються значно простіше, ніж потім несеться відповідальність за їх виконання.
Володимир Кіфенко
