Чимало обласних Інтернет – ЗМІ повідомили про спробу рейдерського захоплення «Агрофірми «Маріампольської», ми ж почекаємо офіційних висновків правоохоронців

Звичайний режим роботи редакції щойно минулого понеділка перервав телефонний дзвінок нашого колишнього колеги Сергія Андрусенка, який закликав терміново прибути до Луганки, де, за його словами, в базовому господарстві – «Агрофірмі «Маріампольській» - відбувається кричуща ситуація: спроба рейдерського захоплення. Мовляв, озброєні невідомі особи завітали до приміщення правління, примусово вигнали усіх працівників і планують перебрати на себе функції по управ-лінню господарством. І хоч понеділок для нас не самий зручний день для виїздів, адже уже наступного дня маємо пересилати зверстаний номер для друку, однак такий тривожний сигнал, звісно, змусив відкласти усі справи, в тому числі й невідкладні, та терміново вирушити до Луганки. Вже на під’їзді побачили, що й справді тут відбувається щось незвичайне: прямо на повороті перед топонімічним знаком з назвою села був виставлений такий собі імпровізований «блок - пост» - дорогу перегородили з допомогою сільськогосподарської техніки якісь люди, очевидно, працівники господарства. Тож довелося пред’являти їм наші журналістські посвідчення, аби мати змогу рухатися далі. Хоча, відверто кажучи, яку саме зі сторін виниклого конфлікту вони підтримують, ми не дуже й зрозуміли. Як, власне, не дуже й зрозуміли, по якій саме лінії в господарстві стався розлом, кого саме слід вважати «рейдером», а кого – законним власником. Уже під’їхавши до головного офісу підприємства, побачили близько сотні працівників, схвильованих і знервованих, чимало з яких також висловлювали думку, що у них хочуть відібрати господарство, але хто саме, й чому саме – зрозумілого пояснення ми не отримали. Хоча, звичайно, лунали різні припущення. Як і різні версії трактування причини конфлікту. Тут же побачили і Сергія Дмитровича Андрусенка, який замість того, щоб увести нас в курс подій, пояснити що, на його думку, тут відбувається, чому він нас сюди запросив, і де ті озброєні люди, про яких повідомляв, раптом почав знімати на відеокамеру саме нас…За інших обставин така увага, можливо, була б і приємною, але в контексті напруженої обстановки – щонайменше викликала подив. Зрештою, вирішили послухати, що з даного приводу скаже керівник господарства – Костянтин Міщанін, однак побачили, що в даний момент йому не до спілкування з пресою – до офісу прибули представники правоохоронних органів, тож, безумовно, втручатися в слідчі дії ми не мали ні права, ні бажання. Відтак, зрозумівши, що гострої фази конфлікту, здається, уникнути вдалося, а остаточні крапки над «і» мають розставити правоохоронці, поспішати з власним коментарем, до зроблених офіційно юридичних висновків, ми не стали. Адже, це хліб саме правоохоронних структур, яких у нас на сьогодні вже створено чимало, тож остаточну оцінку: рейдерство це, як поспішили заявити чимало обласних інтернет-сайтів, чи якась інша, можливо, цілком юридично законна дія, - нехай визначають вони.

Водночас, в кінці дня до редакції завітали представники «Маріампольської», один з яких представився директором новоствореного товариства ТОВ «Агрофірма «Маріампольська» Тітаренком Володимиром Васильовичем. Аби розсіяти наші сумніви щодо своєї легітимності та законності власних повноважень, за-пропонував ознайомитися з відповідною інформацією в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, розміщеною на офіційному сайті Міністерства юстиції України. Переконавшись в достовірності його слів, вирішили надати йому можливість висловити своє бачення, як, фактично, офіційній особі – представникові співвласника агрофірми. Тож далі пряма мова Володимира Васи-льовича:

- Ніякого рейдерського захоплення не було. У понеділок, 2 квітня, о 8:25 ранку ми прибули до головного офісу ТОВ«Агрофірма «Маріампольська» з єдиною метою – довести до відома членів трудового колективу інформацію щодо зміни організаційно-правової форми та власника підприємства. Першою особою, яку ми ознайомили з цією інформацією, була головний бухгалтер агрофірми Дядечко Інна Олексіївна. Їй запропонували ознайомитися з пакетом документів, а саме – витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, згідно з яким одним з керівників нового підприємства значився Міщанін Костянтин Володимирович, з 30 % статутного капіталу, та компанія-інвестор ТОВ «Глянець», якій належить 70 % статутного капіталу. Метою нашого спілкування з головним бухгалтером була потреба повідомити її про неможливість подальших фінансових операцій до проведення повного фінансового аудиту. Що, до речі, передбачено обов’язковою процедурою приймання і передавання матеріальних цінностей. Але під час нашого спілкування, свідками якого були й інші пра-цівники підприємства, багато хто з них не зрозумів усіх юридичних тонкощів процедури перетворення. А відтак люди сприйняли це насторожено, тим більше, що масла у вогонь людської тривоги підливало небажання самого Костянтина Володимировича Міщаніна дати свій коментар стосовно цих подій працівникам підприємства, хоча йому неодноразово це пропонувалося. Тож обурені і схвильовані люди чекали більше двох годин, доки до офісу агрофірми не прибули представники поліції. А загалом же головне питання, яке хвилювало учасників цих стихійних зборів, звелося до наступного: чи не відберуть у них землю та майно, і чи виплачуватиметься орендна плата за паї? Це, зрозуміло, для селян є найвразливішим і найболючішим питанням.

Відтак маю заявити, що мною та представниками інвесторів усім, хто цікавився цими питаннями, була дана наступна відповідь: усі договори оренди, які були укладені з СВК, автоматично збе-рігають свою силу, а орендну плату за користування паями буде збільшено щонайменше на 1,5 тис гривень. Майнові паї у членів кооперативу буде викуплено в повному обсязі після повної інвентаризації та аналізу діяльності роботи підприємства.

Що ж до розмов та спекуляцій про начебто якесь рейдерське захоплення «спецназом» у кількості трьох осіб, вважаю це нічим іншим, як умисною провокацією. В ній, очевидно, зацікавлені ті персони, які використовували потенціал нашого господарства для наповнення лише своїх власних кишень, з року в рік на загальних зборах звітуючи про начебто збитковість, про неймовірний падіж худоби чи недостатню продуктивність молочного стада. Адже, якби показувалися об’єктивні показники прибутків, ними довелося б ділитися з усіма членами кооперативу.

Ми ж можемо гарантувати, що у новому підприємстві за всіма працівниками збережуться їх робочі місця, а розмір заробітної плати буде переглянуто в сторону збільшення. Запевняю: економічно обґрунтований потенціал в господарстві для цього є.

Ну ось, принаймні від однієї офіційної особи ми отримали конкретне роз’яснення. Хоча стверджувати, що воно остаточно прояснило усі складові цієї непростої ситуації, очевидно, передчасно. Як мінімум, незрозумілим є те, чому вже з самого початку діяльності новоутвореного товариства між його співзасновниками простежується не просто конфлікт, а погано приховувана ворожнеча. Адже, за логікою, вони мали б бути компаньйонами, якщо спільно досягли домовленості про створення підприємства з іншою організаційно-правовою формою. Безумовно, без висловленої на сторінках районки позиції іншого співзасновника загальна картина того, що відбулося, буде неповною. Але оскільки з Костянтином Володимировичем і в телефонному режимі зв’язатися не вдалося, пропонуємо йому в наступному номері викласти своє бачення перебігу подій. Від власних же оцінок та коментарів до завершення слідства компетентними правоохоронними органами, зі зрозумілих причин, вважаємо за доцільне утриматися.

Володимир Кіфенко.

На знімку: розповідає Володимир Тітаренко – новопризначений виконавчий директор ТОВ «Агрофірма «Маріампольська»