Кожен пам’ятає, що під час навчання в школі у кожного з нас були як улюблені вчителі, так і такі, до яких ставлення було, скажемо так, прохолодне. Так завжди було, так є і зараз.

Чому трапляється так, що один вчитель, знаючи свій предмет і викладаючи його за усіма правилами методики, не може пробудити у школярів цікавості до нього, бажання його вивчати, та й сам не користується авторитетом і любов’ю, а за іншим, як говориться, діти ходять тічками, ловлять кожне його слово, навіть ті учні, які загалом не відзначаються високою успішністю, мають пристойні оцінки? Відповідь очевидна – людина може бути успішним педагогом не за освітою, а за покликанням. Діти тягнуться до цікавої людини, люблять вчителя, якщо відчувають, що ця любов взаємна. Недаремно В.Сухомлинський казав, що своє серце віддає дітям, тож і діти відкривають свої серця тим, хто йде до них з любов’ю.

Саме з такою людиною пощастило зустрітися в Луганській ЗШ І – ІІІ ступенів. Це педагог-організатор Наталія Михайлівна Вовкун.

Свого часу вона сама закінчила Луганську школу, а потім Жовтоводське педагогічне училище за фахом «Дошкільне виховання», після чого працювала вихователем в одному з до-шкільних навчальних закладів Кривого Рогу. Та сталося так, що згодом повернулася в рідну Луганку і вже впродовж 15 років працює на цій посаді, а також за сумісництвом керівником лялькового гуртка «Капітошка» ЦДЮТ, який діє при школі. Гурток постійно бере участь в різноманітних заходах, не раз ставав переможцем районного конкурсу дитячої художньої творчості «Інгулецька росинка» в театральному жанрі, має у своєму арсеналі чимало грамот і призів.

Ляльковий театр – це суцільна ініціатива і креативність не тільки керівника, а й всіх учасників. Адже під час роботи над черговою виставою доводиться власними руками виготовляти і ляльки, і їхній одяг, і всю бутафорію.

Наталія Михайлівна вміє захопити дітей своїм ентузіазмом і потягом до творчості, вона, разом з вихованцями, постійно шукає щось нове. Не обмежуються рамками лялькового театру, освоюють нові жанри мистецтва. Зацікавилися такими жанрами, як театр тіней, театр пластики рук. Вперше виставу «Курячий канкан» у цьому жанрі планують показати на черговій «Інгулецькій росинці».

В рамках лялькового гуртка працюють над проектом «Все моє, все зветься Україна», опанували ще один жанр творчості, досить далекий від лялькових вистав: один з видів ліпнини – техніку скульптури низького рельєфу (барельєфу). Планують на районному семінарі, який відбудеться 22 лютого, провести презентацію проекту – діти будуть демонструвати послідовність роботи під час створення барельєфу. Готовий барельєф, до речі, вже прикрасив приміщення школи, як один з засобів патріотичного виховання молоді.

Гурток працює у тісній взаємодії з шкільним парламентом дітей. В рамках акції «Школа та село – наш дім, ми господарі в нім» взяли участь в районному конкурсі з благоустрою населених пунктів. Художньо оформили автобусну зупинку в центрі села, посівши призове місце. В рамках шкільного проекту «Барвінковий дивограй» художньо оформили одну зі стін, влаштувавши на ній стенд з грамотами та дипломами, якими були нагороджені переможці і призери різноманітних районних конкурсів, акцій, проектів, а також прикрасили актову залу школи картиною на патріотичну тему «З Україною в серці».

Зрозуміло, що як педагог-організатор, Наталія Михайлівна переймається усіма масовими заходами, які проводяться в школі, організацією роботи по патріотичному вихованню учнів. У школі регулярно проводяться лінійки пам’яті, лінійки-реквієми, виховні години тощо, присвячені державним святам, іншим визначним датам, зокрема, пам’яті жертв голодомору, вшануванню ветеранів війни в Афганістані та інших військових конфліктів, учасників АТО. Нещодавно були проведені ланцюг єднання, заходи, присвячені героям Крут.

Н.Вовкун вміє розбудити в дитячих душах цікавість до художньої творчості, повести їх за собою в світ різноманітних жанрів. Тож ляльковий гурток перетворився на справжній осередок творчості, калейдоскоп художніх жанрів, який відвідують вже 8-й рік найактивніші учасники Олена Морозова, Уляна Боричевська, Яна Петрусенко, Тетяна Ганзіна, Кирило Панов, Ернст Харкоміца, Єлизавета Куницька.

Анатолій РЯБОКОНЬ.

На знімках: барельєф «Все моє, все зветься Україна»; шанують в школі пам’ять учасників війни; актова зала, оформлена Н.Вовкун разом з вихованцями; «Барвінковий дивограй»; ось такими вони були - Солдати Перемоги, такими вони залишаться і в дитячій пам”яті; Н.Вовкун з учасницями старшої групи; молодша група гуртка поки що освоює роботу з ляльками.