Спортивні новини
Ось уже тиждень «Інгулець» перебуває в Туреччині, де проводить перший у своїй історії закордонний тренувальний збір. Умови для проживання, тренувань та дозвілля на північному узбережжі Середземного моря, де розташувалася наша команда, просто чудові, тож хлопці отримали нагоду не лише якісно провести плановий тренувальний цикл, але й психологічно налаштуватися на проведення весняної, особливо складної і відповідальної частини чемпіонату. Щоправда, в хвилях Середземного моря поки що небагато хто зважився попірнати, адже якщо для тренувального процесу середня температура повітря + 17-18С0 є майже ідеальною, то для купання все ж доволі прохолодно.
Дещо зазнав змін, у порівнянні з запланованим, графік проведення контрольних спарингів. Точніше, не сам графік, а суперники, з якими у «Інгульця» була попередня домовленість.
Зокрема, замість очікуваного поєдинку з польською «Медзю», 21 лютого «Інгулець» зіграв перший контрольний спаринг з місцевими футболістами – дублерами суперлігівської (так називається найсильніший турецький футбольний дивізіон) команди «Аланьяспор» (U-23). Чому польська команда скасувала заздалегідь домовлений поєдинок, нам поки що невідомо, однак бойове налаштування «Інгульця» на цю гру повною мірою відчули на собі молоді турецькі футболісти – «Інгулець» шість разів відзначався у воротах господарів, тоді як гравці «Аланьїспор» не зуміли жодного разу вразити ворота Ганєва. Голи в нашій команді забивали Мішуренко (тричі) та по одному разу Акименко, Елла Кен і Счінава. В самому кінці зустрічі турки мали нагоду забити бодай гол престижу, але, вийшовши сам на сам з Ганєвим, нападник господарів переграти нашого голкіпера не зумів. Отож остаточний рахунок 6:0 на користь «Інгульця».
А вже наступний поєдинок, який «Інгулець» провів з сербським ФК «Пролетер», видався для наших хлопців значно складнішим. І не лише тому, що серби, порівняно з турецькою командою, об’єктивно сильніші, а й тому, що вони запропонували нашим хлопцям таку тактику гри, до якої українські команди, прямо скажемо, просто не звикли. Тактику, коли на перший план виходять не стільки суто спортивні речі, як то індивідуальна майстерність, зіграність, чи вольові якості, а чимало речей, так би мовити, навколофутбольних. Зокрема, не зважаючи на те, що поєдинок мав статус товариського, серби подекуди поводили себе зовсім не по-товариськи: спідтишка грубили, провокували, вдаючись інколи до відвертого хамства. Часом груба гра перетворювалася просто на брудну. Втім, особливої образи на гравців ФК «Пролетер», очевидно, тримати не варто, адже подібна манера поводження на полі є властивою усьому балканському футболу, принаймні, сербському – стовідсотково. Наскільки відомо, там навіть у спортивних школах навчають не лише майстерно володіти м’ячем чи азам командної гри, а й способам психологічного тиску на суперника, з тим, щоб вивести його з рівноваги й змусити припуститися ігрової помилки, або ж навпаки – на приховану грубість відповісти відкрито, за що, безперечно, наразити себе на санкції арбітра. Важко сказати, наскільки така тактика є виправданою, однак, якщо вона допомагає командам хоча б інколи домагатися поставленої мети, то, напевне, у професійному спорті нашим хлопцям з подібними речами ще доведеться стикатися неодноразово. Водночас, сербам цього разу така тактика не допомогла: вони поступилися «Інгульцеві» з рахунком 0:1 (гол на 29-й хвилині з пенальті, призначеного за знесення у штрафному майданчику Ігоря Солдата, реалізував Олександр Акименко). Водночас, сказати, що вона зовсім не спрацювала – теж не доводиться: на 24-й хвилині зустрічі, повівшись на про вокативні дії суперника, відповів, за що й був вилучений з поля, Вячеслав Піднебенной. Щоправда, в меншості наші хлопці не опинилися, адже, за попередньою домовленістю, в даному матчі вилученого гравця мав право замінити інший партнер по команді, тож замість Піднебенного догравав гру і новачок команди – Кирило Дорошенко.
Наступним спаринг-партнером на турецькому зборі мав би стати клуб з Казахстану ФК «Кайсар» з Кизилорди, однак тут також трапилася вимушена заміна: 26 лютого на поле опонувати «Інгульцеві» вийшов інший казахський клуб – ФК «Киран» з Шимкента (за радянської доби місто більш знайоме нашому слухові під назвою Чімкент).
Цього разу гра закінчилася бойовою нічиєю з рахунком 2:2. Відкрили рахунок казахстанські футболісти, забивши гол з досить таки сумнівного пенальті. Наші хлопці зуміли зрівняти рахунок вже на початку другої половини гри: чудовим пострілом з-за меж штрафного майданчика, замикаючи діагональну передачу відзначився Олег Синьогуб. Вдруге наші хлопці пропустили на 65-й хвилині, не встеживши за нападником казахстанців, який головою замкнув флангову передачу, відправивши м’яч у сітку. Але вже за 6 хвилин Акименко вийшов сам на сам з голкіпером «Кирана» і, впевнено перегравши його, зробив рахунок остаточним.
Слід зазначити, що повною мірою проявити усі свої сильні сторони обом командам завадив сильний дощ, який подекуди переходив у справжню зливу. Втім, навіть за таких погодних умов «Інгулець» виглядав значно потужнішим за суперників, тож вивести вперед нашу команду могли і Лупашко, і Клименко, і Мішуренко. Але цього дня фортуна була прихильною до казахстанців, відтак здобутою нічиєю вони залишилися дуже задоволені. Втім, і нашу команду цей результат не засмутив, адже дав зрозуміти, де ще є слабкі місця, над якими слід попрацювати. Отже половину з запланованих контрольних матчів турецького циклу «Інгулець» вже зіграв. Уже на момент підготовки цього номера до друку наша команда зіграє свою четверту гру з лідером вітчизняної другої ліги СК «Дніпро-1». Відомо вже, до речі, що цей поєдинок транслюватиметься одразу кількома Інтернет-сайтами, зокрема клубними сайтами «Дніпра» та «Інгульця», а також «Ютуб» та «Футбол-UА». Ми ж про результат цього та решти контрольних спарингів розповімо вже у наступному номері.
Володимир Кіфенко.
