Днями в Петровому відбулася зустріч активу Петрівської районної організації Радикальної партії Олега Ляшка, представників територіальних громад та громадськості району з народним депутатом України від Радикальної партії Дмитром Ліньком. Модератором заходу стала Петрівський селищний голова Світлана Тилик, а участь в ньому взяли заступник керівника обласної організації Радикальної партії Сергій Бойко і гості з Компаніївки: заступник голови Компаніївської селищної ради Роман Снєсарь, секретар селищної ради Юрій Панасюк, депутат селищної ради Олеся Дончук та ще кілька активістів – членів ініціативної групи зі створення Компаніївської об’єднаної територіальної громади.

Такий склад «десанту» на Петрівщину – не випадковий, бо захід був присвячений темі децентралізації – створення об’єднаних територіальних громад. Компаніївська громада перебуває на завершальному етапі цього процесу, тож члени ініціативної групи зі створення об’єднаної громади прибули, аби поділитися своїм досвідом.

У Петровому відбувся мітинг - вшанування з нагоди 85-річчя Голодомору

Вже традиційно наприкінці листопада Україна в скорботі згадує одну з найбільших у своїй історії трагедій – штучно створений голод, що забрав у нестерпних муках життя мільйонів людей і став широко відомим у світі під страшною і промовистою назвою – Голодомор. За твердженням дослідників Голодомору, найжахливіші місяці цієї трагедії припали на період з квітня 1932-го року по листопад 1933-го. Саме за ці 17 місяців Україна втратила мільйони своїх синів і доньок: точної кількості померлих від голоду встановити так і не вдалося, та, напевне, вже й не вдасться. Зрозу-міло лише, що йдеться про жахливе число - від 5-ти до 10-ти мільйонів.

Скорботний мітинг «Біль душі людської» з нагоди 85-х роковин Голодомору відбувся і в Петровому на центральній площі селища. Зі скорботним словом до земляків звернулися голова районної державної адміністрації Сергій Завалій, голова районної ради Тамара Сакара, настоятель Свято-Покровської церкви, благочинний Петрівського району Дмитро Городецький. Усі промовці висловили глибокий жаль за загиблими та щирі співчуття землякам з приводу Голодомору 1032-1933 років як акту геноциду українського народу, вказали на неприпустимість тоталітарних методів управління державою, які спричинили цю жахливу трагедію.

Всі ми, петрівчани, є свідками того, якими швидкими темпами останніми роками змінюється на краще райцентр. Вже не раз на сторінках «Трудової слави» згадувалося про реконструйовані набережну і парк відпочинку, капітально відремонтовані й оновлені приміщення офісу районної організації ветеранів України, територіального центру та майстерні, районних музею та Будинку культури, оновлені прибудинкові території з місцями для паркування автомобілів, альтанками для відпочинку та дитячими ігровими майданчиками (ця робота триває, тож прийде час, коли весь житловий масив Петрового виглядатиме не гіршим, ніж в будь-якому європейському містечку). Крім того, ремонтуються покрівлі на будинках, вулиці вкриваються асфальтом, робиться багато іншого задля того, щоб селище стало красивішим і впорядкованішим, його жителі і гості почувалися комфортніше. Впродовж весняних і літніх місяців не тільки набережна і парк відпочинку, а й центральні вулиці прикрасили яскраві клумби, які зовсім недавно оновилися буйним різноцвіттям уже осінніх квітів.

Не раз ми згадували і про те, що є ще серед нас безсовісні люди і вандали, які псують автобусні зупинки і лавочки, пошкоджують обладнання дитячих майданчиків, викопують чи виривають з корінням кущі і квіти. Вважається, що так іноді «розважається» молодь від нудьги чи під впливом спиртних напоїв, а буває, що і діти, вихованням яких батьки не надто переймаються (зізнаюся, що я особисто якось впіймав за вухо хлопчину років десяти, який гамселив ногами і камінням по дитячих атракціонах на ігровому майданчику в парку відпочинку і провів з ним виховну бесіду яка, хочеться вірити, дала користь).

Та виявляється, що є люди, які, доживши до сивини, так і не зрозуміли, що не можна себе поводити, як малолітні злодійкуваті бешкетники. Ми свого часу згадували про те, що місця відпочинку і найбільш людні місця будуть обладнані камерами відео-спостереження, аби мати змогу відстежувати, що там відбувається, фіксувати факти вандалізму. Камери вже встановлені і виконують свою місію. 17 листопада зафіксовано, як після 16 години 20 хвилин якась бабуся на клумбах, що прикрашають майданчик біля фонтану (на перехресті вулиць Центральної та Святкової), вилучивши мить, поки поряд не буде людей, нарвала цілий оберемок квітів. Здавалося б – що з того, що вирвала кілька квіток? Але, що буде, якщо кожен з нас вирішить прикрасити свою оселю букетом, чи подвір’я, вирваними з коренем на клумбах квітами? Тому селищна рада розмістила на своєму сайті в мережі «Фейсбук» звернення з проханням впізнати бабусю, аби провести з нею виховну бесіду (звичайно, за вухо її, як я колись малолітнього хулігана, брати не обов’язково). Тож всі, хто користується згаданим Інтернет-ресурсом, зверніть увагу на цей ролик, може, впізнаєте свою сусідку чи знайому. Наведу одну підказку – бабуся пішла через перехрестя по вулиці Святковій в бік РЕМу.

А наостанок хочу застерегти тих, кому колись заманеться вчиняти крадіжки, хуліганські дії чи акти вандалізму – стережіться, за вами спостерігають!

Анатолій РЯБОКОНЬ.

На знімках: камери зафіксували, як убілена сивиною, але не обтяжена моральними принципами жіночка порпається в громадській клумбі, як на власному городі, а потім (вже з іншого ракурсу) з «трофейними» квітами прямує, очевидно, в бік власної оселі.

УВАГА!

Ганнівська сільська рада повідомляє, що 29 грудня 2017 року відбудуться громадські слухання щодо добровільного об’єднання терито-ріальних громад.

Час та місце проведення:
о 10 годині у приміщенні Володимирівського Будинку культури;
о 12 годині у приміщенні Ганнівського Будинку культури;
о 15 годині у приміщенні Рядівського Будинку культури;

Програма «Майбутнє – спільна справа» - в дії!

Успішно завершився ще один проект в рамках програми взаємодії «Майбутнє – спільна справа». Перший великий захід, власне, відкриття оновленого, відремонтованого та сучасного приміщення відбулося 14 листопада 2017 року.

У обрядовій залі вельми людно, сюди завітали представники громади – сільський голова Оксана Гончаренко, керівники й працівники закладів со-ціально-культурної сфери. З гарним настроєм переступають поріг оновленого закладу й гості. Розділити радість жителів Водянської громади приїхали керівники району – голова районної ради Тамара Сакара, перший заступник голови райдержадміністрації Тетяна Панета і начальник відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури РДА Геннадій Горбанець.

В дзеркалі минулої епохи

Почну здалеку – з 50 –60-х років минулого століття.

Я виріс в Олександрії, навчався в СШ №6, в перший клас пішов у 1957 році. Школа розміщувалася в будівлі колишньої гімназії, побудованій ще до революції, і носила ім’я Мічуріна, бо мала найкращу в місті пришкільну дослідну ділянку, на якій учні під керівництвом вчителів вирощували різноманітні культури, проводили досліди з рослинами. Був і хороший фруктовий сад, а по периметру шкільного подвір’я росли велетенські дуби.

Та якось на подвір’я школи прибула різноманітна техніка – бульдозери, екскаватори. Дерева спиляли і викорчували, розрівняли територію і розпочалося будівництво нового шкільного приміщення. Довелося і нам, учням, замість уроків трудового навчання та фізкультури працювати на будівництві – розрівнювали лопатами викопані екскаватором траншеї під фундамент, вирубували сокирами коріння дерев, виконували інші підсобні роботи.

Досить швидко будівництво було завершене, виросла нова триповерхова будівля. Новозведеній школі присвоїли №20, а СШ №6 перевели у розряд восьмирічок, тому після закінчення восьмого класу нам довелося подавати документи на прийом в іншу школу, хоча вона знаходилася поряд зі старою. Причому, ті роки відзначилися багатьма експериментами в різних галузях, в тому числі і в освіті: було запроваджено 11-річне навчання. В Олександрії експеримент на цьому не закінчився, бо якийсь розумник з породи всезнаючого партійного керівництва (бо ж тоді керівною і спрямовуючою силою була саме комуністична партія, хоча влада нібито належала народу, волю якого, вважалося, виконували ради народних депутатів) вирішив усі школи міста перетворити на восьмирічні, а щойно введеній в дію СШ №20 надати статус школи старших класів, тож учням 9 – 11-х класів з усіх кутків досить великого міста доводилося ходити в школу за кілька кілометрів, причому, навчання було у дві зміни.

В управлінні соціального захисту населення районної державної адміністрації в єдиній інформаційній базі для внутрішньо переміщених осіб в районі значиться 78 чоловік (43 сім’ї), дітей - 11 чоловік (шкільного - 6 чол., до-шкільного – 5 чол.). Постійно проводяться зустрічі з внутрішньо переміщеними особами, оформлені стенди, а також організовано консультативно-роз‘яснювальну роботу щодо надання та призначення адресної грошової допомоги переміщеним особам.

Правовий лікбез

Не секрет, що сьогодні шлюб, як традиційна форма співжиття, став особливо вразливим - чимала частина сімей розпадається, діти залишаються проживати з одним з батьків (як правило, з матір’ю). В такому випадку той з батьків, хто проживає окремо, повинен брати участь як у вихованні дитини, так і в забезпеченні її нормального утримання шляхом виплати аліментів. Та, на жаль, не завжди це робиться охоче, «аліментщики» часто ухиляються від виконання своїх обов’язків.

Вважаючи цю тему соціально важливою, ми звернулися до начальника Петрівського відділення Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Ірини Антоненко, аби наші читачі дізналися про певні зміни в законодавстві, порядок призначення і виплати аліментів.

- Отже, Ірино Федотівно, які дії потрібно вчинити для того, щоб той з батьків, який проживає окремо, виплачував аліменти, та у яких випадках слід звертатися до суду?

- Іване, я захоплююсь вашими почуттями! Ви з Ганною разом живете вже 30 років і, однак, гуляючи, завжди тримаєтеся за руки!
- Федю, якщо я її відпущу, то вона неодмінно щось купить!

* * *

Телефонний дзвінок, слухавку бере дитина. Пошепки: «Алло!»
- «Здрастуй, а мама вдома?»
- «Так, але вона зайнята…»
- «А тато вдома?»
- «Так, але він теж дуже зайнятий…»
- «А ще вдома хто-небудь є?»
- «Дядечки з поліції та пожежної…»
- «Ну поклич хоча б їх!»
- «Не можу, вони теж дуже-дуже зайняті…»
- «Господи, та чого ж вони всі так зайняті?!»
Дитина так само пошепки: «Вони мене шукають!»

* * *

З жовтня по грудень 2017 року в загальноосвітніх, до-шкільних навчальних закладах, закладах охорони здоров’я та закладах культури будуть проведені перевірки стану техногенної та пожежної безпеки з метою виконання розпорядження КМУ від 20 вересня 2017 року № 643-р «Деякі питання державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки». А також планові перевірки управління со-ціального захисту населення у Петрівському районі.

* * *

На протязі листопада 2017 року працівниками Петрівського РС в Іскрівці, Новому Стародубі, Петровому та в інших селах району були проведені рейдові перевірки житлового сектору щодо дотримання правил пожежної безпеки та дотримання правил безпеки у побуті.