Збройний антидержавний заколот ортодоксальних прибічників злочинного режиму Януковича, агресія Росії і неоголошена війна на Сході України породили таке явище, як добровольчий рух. У зоні військових дій виникли добровольчі батальйони, які першими стали на захист України, не дали заразі сепаратизму розповсюдитися за межі Донбасу. Одночасно з цим в тилу виникла величезна кількість волонтерських формувань, які взяли на себе ті функції, які неспроможна була виконувати держава – забезпечення військових підрозділів і добровольчих батальйонів усім необхідним: від продуктів харчування та обмундирування, до необхідних в сучасній війні засобів зв’язку, приладів нічного бачення, тепловізорів, бронежилетів, безпілотних літальних апаратів, транспортних засобів тощо.
Раніше я з певним скептицизмом сприймав твердження науковців, що дух свободи і патріотизму на генетичному рівні притаманний українцям, і що саме це дало змогу нації вижити, зберегтися, не зважаючи на те, що її впродовж багатьох століть намагалися знищити. Та Майдан і наступні події переконали, що українці – дійсно волелюбна нація, український патріотизм має глибоке коріння. Мабуть, в силу духу свободи українців не вірив і новітній фюрер Путін, який сподівався, що «хохли» з хлібом-сіллю зустрічатимуть орди московських фашистів, які прийдуть «визволяти» Україну від усього українського. Та сталося так, що біда враз згуртувала націю, на небувалу висоту підняла почуття патріотизму.
У нашому районі, як і скрізь в Україні, також виникла громадська організація «Допоможемо воїнам Петрівщини». Навколо її лідера - Алли Горністової - згуртувалася когорта небайдужих людей, які прагнули допомогти землякам, що стали бійцями – захисниками Вітчизни.
Одна з них – Марія Лаврентьєва розповідає, що небайдужі люди згуртувалися відразу після першої хвилі мобілізації. Збирали гроші, продукти харчування, одяг, забезпечували хлопців мобільними телефонами. Вже влітку минулого року А.Горністова організувала першу поїздку в зону АТО (про ці поїздки ми вже не раз розповідали на сторінках газети – А.Р.).
- Наша команда дружна, згуртована, – говорить Марія Олександрівна. Робимо все, що необхідно. І вареники ліпили й заморожували взимку, і пиріжки пекли, і консервацію, салати, тушонку виготовляли. Мене Алла Павлівна навчила шити на швейній машинці, тож зараз я займаюся пошиттям шортів, шили також нижню білизну, одяг.
Це підтверджує і Алла Горністова. Вона розповіла, що турбот у волонтерів багато. Шиють камуфляжну форму, гроші на тканину для якої виділили В.Осовський і М.Рябець, за гроші, зібрані громадою, виготовили 140 футболок з написом «Захисник Петрівщини», райдержадміністрація і районна рада дозволили використати наматрацники і постільну білизну ліквідованого дитячого табору ім. Матросова для пошиття шортів і трусів.
У цьому році волонтери посадили город, консервували огірки, помідори. На прохання бійців виготовляють сухі супи, сушать також кріп, петрушку, м’яту. Мають чимало вермішелі, наданої П.Мельниченком. Крім того, збирають книжки, журнали, цікаві газети, які воїни залюбки читають у вільний час.
Часто організовувати поїздки в зону АТО накладно, та й багато наших земляків розкидані по усьому фронту, тож відправляють посилки з допомогою Нової Пошти, хоча це також досить недешево.
Виділити когось з волонтерів окремо неможливо, бо всі вони – члени районної волонтерської команди, а всі ми – члени великої команди під назвою Україна. І нас не здолати ніяким путіним, януковичам, азаровим, олійникам та іншим подібним покидькам.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
На знімках: Марія Лаврентьєва за роботою; Алла Горністова, Віра Каплун, Віра Рева і Наталія Зарєзіна в штабі волонтерської організації.
Фото автора.
