Спортивні новини

Непростим видався виїзд нашого «Інгульця» в рамках матчу 12-го туру першості України з футболу серед команд Першої ліги до Луцька, де нашим суперником була донедавна ще досить грізна Прем’єр-лігівська «Волинь». В історії протистояння цих двох команд звітний матч був уже другим. Вперше «Інгулець» зійшовся в двобої з «Волинню» в рамках 1/16 розіграшу Кубка України два роки тому, поступившись гостям у запеклій боротьбі з рахунком 0:2 (один м’яч було забито не без допомоги досить упередженого арбітражу – після відверто вигаданого пенальті). Щоправда, тодішня «Волинь» від нинішньої відрізнялася докорінно, адже в її складі, під орудою добре відомого у футбольному світі наставника Віталія Кварцяного, виблискували імена цілої плеяди «зіркових» футболістів, серед яких, зокрема, були голкіпер Богдан Шуст, польові гравці Сергій Кравченко, Артем Шабанов, Сергій Політило, хорват Івіца Жуніч, ізраільтянін Гал Шіш, грузин Олександр Кобахідзе, румуни Ерік Бікфалві та Флорін Матей… Нінішня «Волинь» уже не має такого «зіркового» складу. Однак має інший серйозний козир – досвід виступів на найвищому рівні, тож, як і очікувалося, легкої прогулянки для «Інгульця» не вийшло. Та ще й по ходу гри нашу команду супроводжувало фатальне невезіння, яке розпочалося вже на самому початку зустрічі. Під час першої ж атаки «Волині» невідомо чому без опіки на розі воротарського майданчика опинився захисник лучан Владислав Шаповал, який стовідсотково скористався цією стартовою неузгодженістю в діях наших оборонців, пробивши сильно й точно повз Ганєва. Далі «Інгулець» перехопив ініціативу, але особливо вдалими діями у першій половині гри атакувальні зусилля нашої команди не запам’яталися. А вже в другому таймі уболівальники «Інгульця» отримали від гри своїх улюбленців справжню насолоду. По-перше, дії у нападі стали значно цікавішими і загрозливішими після виходу на поле в другому таймі головної ударної сили нашої команди – Олександра Акименка та його тезки – Олександра Мішуренка. По-друге, уся команда вийшла на поле уже настільки зосередженою і налаштованою на результат, що характер гри одразу відчутно змінився: «Інгулець» уже диктував господарям свою манеру ведення поєдинку, а лучани вимушено грали другим номером, намагаючись шукати «свого щастя» в контратаках. Зрівняв рахунок «Інгулець», до втіхи своїх прихильників, майже на початку другого тайму: опинившись на зручній для атаки позиції, Олександр Акименко «по-гросмейстерськи» розпорядився м’ячем, відтіснивши корпусом захисника лучан, та не сильно, але точно пробивши повз голкіпера. А далі, на жаль, примхлива фортуна уже відвернулася від наших гравців. Адже якщо порівняти кількість створених гострих моментів з тими, що були у нас минулого туру, під час домашнього поєдинку з «Геліосом», то їх було ніяк не менше, а, можливо, й більше. Але якщо тоді усе, що було створено, успішно «зайшло» у ворота харків’ян, то тепер везіння уже стало головним чинником успіху наших опонентів. Здавалося, в кількох епізодах м’ячу нікуди діватися, як не влетіти у сітку воріт господарів, але неймовірну стійкість і майстерність демонстрував голкіпер «Волині» Неділько, зазнавши, до речі, при цьому травми. А далі так само упевнено продовжив гру і його дублер Жмурко, відбивши також кілька небезпечних ударів. Мабуть, надовго зап’ятається цей поєдинок і нашому півзахисникові Владиславу Клименку, чиї удари двічі прийняв на себе каркас воріт, але в сітку м’яч ні разу так більше і не відскочив. Отож нічийний рахунок 1:1 і «Інгулець» втрачає два таких важливих очки в боротьбі за лідерство. І все ж дорікнути нашим гравцям язик не повернеться, адже вони показали дуже цікаву, агресивну, атакувальну гру (особливо у другому таймі), подарувавши своїм прихильникам чимало позитивних і радісних емоцій.

Уже найближчим часом на наших футболістів чекають одразу два серйозних поєдинки: перший - в рамках третього попереднього етапу розіграшу Кубку України з лідером нинішньої першолігової першості – столичною командою «Арсенал». Гра відбудеться вже в день виходу цього номера з друку. Наступна ж гра буде не менш складною і відповідальною: найближчої неділі ми, у рамках 13-го туру чемпіонату, прийматимемо ще одну команду з лідируючої групи – ФК «Полтаву». Можливо, саме цей поєдинок і стане одним з ключових, що вплине на остаточний розподіл місць у нинішній першості. Тож «Інгулець» дуже розраховує на палку підтримку своїх прихильників, а отже чекатиме на вас, шановні друзі, на стадіоні.

І наостанок – новина з табору другої команди. Схоже, у президента клубу Олександра Поворознюка остаточно увірвався терпець від слабкої, невиразної гри «Інгульця-2» в першості Другої ліги, адже минулого тижня, після чергової поразки - цього разу від аутсайдера ліги – запорізького «Металурга», було повністю звільнено тренерський штаб другої команди, включно з головним тренером Андрієм Кононенком та тренером Олегом Ратієм. До речі, запоріжці перед цим поєдинком за одинадцять турів не мали ще жодного очка, не лише не здобувши жодної перемоги, а навіть ні разу не зігравши унічию. І ось щедрі «інгульчани» «подарували» одразу три. Тож рішення президента виглядає цілком логічним. Сподіватимемося, що з приходом нового тренерського штабу, пошук якого відбувається саме у ці дні, «Інгулець-2» не лише залишатиметься основною ресурсною базою вирощування кадрів для першої команди, а й стане колективом, де формуватимуться такі обов’язкові для успішних футболістів якості, як бойовитість, непоступливість, воля до перемоги, адже без них будь-який рівень майстерності може бути недостатнім для успіху.

Володимир Кіфенко.