Цього місяця свій 70-річний ювілей відзначає одна з найпоширеніших свого часу моделей радянського авіабудування, легендарний літак АН-2, добре відомий у народі під назвою «кукурузник». Побутує версія, що таке прізвисько літакові першими дали самі авіатори через те, що він найчастіше використовувався у сільському господарстві, зокрема при агрохімічній обробці полів, у тому числі й кукурудзи. Крім того - він був абсолютно невибагливим до обов’язкових для більшості літальних апаратів обладнаних злітно-посадкових смуг, тобто, умовно кажучи, міг сісти на будь-якому відносно рівному клаптику землі, навіть на кукурудзяне поле. Та й жовто-зелені кольори, в які фарбувалися більше половини цих машин, також посприяли закріпленню цієї неофіційної назви.

Крім сільгоспавіації, АН-2 використовувалися, здебільшого, як літаки авіапошти, санітарної авіації, при обслуговуванні геологічних, археологічних та інших наукових чи пошукових експедицій, а також для пасажирських перевезень на місцевих авіалініях. Свого часу таке місцеве авіасполучення було дуже поширене майже у всіх регіонах колиш-нього СРСР і було досить зручним для пасажирів, адже дозволяло істотно економити час при потребі термінових поїздок. Петрівчани старшого віку, певне, пам’ятають, що якийсь час такі крилаті машини курсували навіть за маршрутом Петрове-Кіровоград і дозволяли за ціною, що не набагато перевищувала вартість квитка на автобус, дістатися обласного центру за якихось півгодини.

А цими днями, з нагоди 70-річчя першого польоту АН-2, у польському містечку Мелець відбувся фестиваль шанувальників цих не надто швидких, але досить колоритних і працьовитих машин. На фестиваль злетілися власники легендарних літаків з Німеччини, Словаччини, Польщі та Литви. А однією з родзинок фестивалю стала участь у ньому найновішої, найпотужнішої і наймодернішої модифікації літака АН-2-100 з України. Як відомо, перші моделі цієї машини, які серійно випускалися до початку 60-х років у Києві та в російському Долгопрудному, тут вже давно не випускаються. Останні десятиліття ці літаки збирали за ліцензією лише в Польщі та Китаї. Тож виготовлений на ДП «Антонов» модифікований варіант привернув увагу найбільшої кількості учасників фестивалю, адже, як визнають його безпосередні учасники, іншої подібної невибагливої машини, що могла б повністю замінити старенький «кукурузник» саме в контексті виконання різних народногосподарських завдань, поки що так і не з’явилося. Тож не виключено, що невдовзі АН-2-100 знову піде в серію. Принаймні зацікавлених у придбанні такої модернізованої моделі виявилося чимало.

І нарешті ще один штрих: після закінчення фестивалю команда українських пілотів, на чолі з капітаном Сергієм Тарасюком, встановила світовий рекорд для такого класу літаків, подолавши відстань від Польщі до Запоріжжя, де базується цей літак, з максимальною для біпланів швидкістю – 255 кілометрів на годину та висотою польоту – 2700м. А наштовхнула на думку підготувати означений матеріал цікава деталь: спостережливі петрівчани теж мали можливість стати безпосередніми свідками встановлення зазначеного рекорду, адже минулого вівторка, 15 серпня, десь у проміжку між 17.30-17.45 цей примітний біплан, пофарбований у яскраві синьо-біло-малинові кольори, пролетів у напрямку Запоріжжя якраз над нашим селищем.

Володимир Кіфенко.

На знімках: АН-2 – легендарна модель радянського авіабудування; АН-2-100 - саме цю машину днями можна було побачити в небі над нашим селищем.