Спортивні новини

Кінець тижня для петрівських любителів футболу та й загалом для усіх уболівальників «Інгульця» був позначений хорошими новинами, а отже – й гарним настроєм: наші футболісти впевнено і переконливо довівши свою перевагу в поєдинку з ПФК «Суми», здобули перемогу і знову трохи піднялися вгору в турнірній таблиці, ділячи 4-ту і 5-ту сходинки з ковалівським «Колосом». І хоч рахунок 2:1 на користь наших футболістів начебто вказує на майже рівну гру, однак усі, хто того вечора завітав на стадіон, погодяться, що рахунок – не по грі: за створеними небезпечними моментами, за кількістю влучань в каркас воріт, зокрема в поперечину, «Інгулець» був близьким до того, щоб розгромити сумчан з великим відривом. Напевне, трохи не вистачило везіння, а ще – починає вимальовуватися одна досить тривожна тенденція: нам знову «напаскудили» арбітри, вже вкотре не зарахувавши чистий гол у ворота сумчан. На нашому стадіоні віднедавна встановлено систему відеосупроводу, з допомогою якої можна відстежити абсолютно усі спірні моменти як біля одних, так і біля інших воріт. Тож коли президент клубу Олександр Поворознюк після закінчення поєдинку з відеодоказом суддівського свавілля зайшов до кімнати арбітрів, попросивши їхнього тлумачення епізоду, в якому було не зараховано «чистий» гол через знову неіснуюче положення «поза грою», то почув лише якесь непереконливе: «Ну, извините…»

«Що нам з вашого «ізвінітє», - кип’ятився президент «Інгульця», - коли команді вже четверту поспіль гру не зараховують по одному забитому в рамках правил м’ячу? А якщо взяти останні вісім ігор (в тому числі дві заключних гри попереднього чемпіонату), то таких голів уже шість(!)».

Що ж, обурення Олександра Григоровича ми усі добре розуміємо і поділяємо, адже кожен з відданих прихильників «Інгульця» так само обурений таким суддівським «беспределом». Що цікаво, що цього дня бригада арбітрів не спромоглася добросовісно відпрацювати навіть з огляду на те, що на стадіоні були присутні президент Професійної футбольної ліги Сергій Макаров та прес-секретар ПФЛ, ведучий телепрограми «Україна футбольна» на телеканалі X-SPORT Анатолій Янголь. Тож проблема футбольного арбітражу, схоже, уже виходить за рамки суто спортивної, набуваючи цілком виразних ознак корупційної, а значить – кримінальної. Звичайно, довести цю корупційну складову буде дуже складно, адже на всі оці «помилки» вже, напевне, заздалегідь заготовлене пояснення: «Ну помиляються люди, що тут зробиш – від помилок не застрахований ніхто». І з такими поясненнями можна було б погодитися, аби, скажімо, «чисті» голи, не зараховані арбітрами, хоча б інколи чергувалися з навпаки – зарахованими «нечистими». Адже якщо це справді незумисні помилки, то вони мають бути на користь усіх сторін, точніше – не на шкоду жодній з них. Або нехай би так само хоча б інколи не зараховувалися й «чисті» голи, забиті у ворота «Інгульця». А поки що, на жаль, простежується певна тенденційність, яка вказує на дивну однобокість таких помилок. Дивну, напевне, для нас – пересічних уболівальників. Але, мабуть, зовсім не дивну для тих, хто сидить у високих чиновницьких кріслах і хто мав би вже давно якимось чином відреагувати на кричущі випадки чи то тенденційності, чи то непрофесіоналізму вітчизняних арбітрів. Та чомусь досі не реагує… Як і не поспішає підтримати пропозицію Олександра Поворознюка про запровадження схваленої, до речі, уже й регламентними нормами УЄФА практики відеоперегляду суперечливих моментів та пояснюючи це неможливістю поки що на усіх стадіонах забезпечити технічно таку можливість.

Однак технічно функцію відеопереглядів забезпечити не так вже й складно: сьогодні при підготовці інфраструктури до змагань стадіони успішно вирішують і значно складніші завдання. Причина швидше в тому, що з відеопереглядом значно знизиться вплив арбітражу на результат, в чому, схоже, зацікавлені не всі. Та й арбітрам доведеться жити, як мовиться, на одну зарплату, до чого, як бачимо, наш суддівський корпус ще не готовий. Не хочеться, звичайно, всіх арбітрів «чесати під одну гребінку» - за той період, відколи в Петровому з’явився великий футбол, ми неодноразово бачили й приклади, справедливого, добросовісного суддівства. Та й у звітному поєдинку до дій саме головного арбітра Володимира Міланича зауважень небагато – незарахований справедливий м’яч на совісті одного з його асистентів, - П.Почепецького - який, до речі, неодноразово «сигналізував» прапорцем не із відповідності до футбольних правил,а до власного їх довільного трактування, як і в епізоді з незарахованим голом Віталія Рябушка.

Що ж, шість не зарахованих «чистих» голів у восьми поєдинках – це показник, гідний занесення до книги рекордів Гіннеса. Можливо, справді було б доречним зареєструвати такий рекорд (чи антирекорд!), який би на увесь світ показав рівень нашого вітчизняного арбітражу? Нехай би хоч така «слава» змусила представників суддівського корпусу переглянути своє ставлення до власної професійної гідності. А тим часом «Інгульцеві» перед візитом до Кременчуга (наступна гра сьомого туру з тамтешнім «Кременем» відбудеться саме в цьому місті) слід налаштовуватися на продовження такої тенденції і розпочинати матч з умовним «мінус один». Тобто, аби здобути перемогу з різницею в один м’яч, слід забивати щонайменше двічі, що на травмонебезпечному кременчуцькому полі буде дуже непросто.

Та повернімося, нарешті, до самої гри: перший тайм поєдинку «Інгульця» з «Сумами» особливо видовищним не став. Можливо, далася взнаки спека, яка навіть після 19-ї години (часу початку гри) ще досить відчутно дошкуляла усім учасникам спортивного двобою, а крім того – суперники пильно придивлялися одне до одного, зосередивши свої зусилля передовсім на оборонних порядках. А от початок другого тайму, після того, як сонце заховалося за горизонтом і з балки на стадіон подув приємний прохолодний вітерець, позначився більш потужними наступальними діями нашої команди. Часом «Інгулець» нагадував пружину, стиснуту до кінця, яка тепер, розпрямляючись, була ладна змести на своєму шляху усі перешкоди. Що цікаво – усі три голи було забито впродовж чотирьох хвилин. Причому усі м’ячі на рахунку наших футболістів. Героєм і водночас – антигероєм поєдинку став Роман Гончаренко, який на 60-ій хвилині відкрив рахунок, замкнувши передачу з кутової позначки, а вже через дві хвилини «зрізав» м’яч у власні ворота. Втім сумчани, як перед цим і убо-лівальники нашої команди, довго порадіти своєму успіху не встигли, адже ще за дві хвилини остаточний результат встановив найкращий бомбардир «Інгульця» і поки що кращий бомбардир чемпіонату Олександр Акименко.

Далі «Інгулець» ще багато й потужно атакував, тож були і влучання в перекладину воріт, і згаданий вже незарахований м’яч Рябушка, однак фінальний свисток засвідчив мінімальну перемогу наших земляків з рахунком 2:1.

А от поєдинок другої команди з одеською «Реал Фармою» відбудеться в понеділок, уже після написання цього матеріалу, тож про його результат розповімо у наступному номері.

Володимир Кіфенко.

На знімку: прес-секретар ПФЛ, ведучий телепрограми «Україна футбольна» Анатолій Янголь спілкується з тренером «Інгульця-2» Олегом Ратієм.