Триває один з найвідповідальніший періодів сільгоспвиробничого процесу. Хлібороби на протязі року доклали чимало зусиль, аби отримати щедрий урожай. Яким буде цьогорічний коровай та про інші сільськогосподарські справи - сьогодні наша розмова з начальником відділу АПР Петрівської РДА Тетяною Жалобою.

- Тетяно Василівно, в яких погодних умовах зростав цьогорічний урожай та скільки гектарів ранніх зернових культур належить зібрати?

- На території нашого району маємо до збирання майже 27 тисяч гектарів таких культур. Більшість цих площ засіяно озимою пшеницею та ячменями. Загальна врожайність цих культур, на даний час, поки що сягає 31 центнер з гектара, а загальна зібрана площа, станом на 21. 07, становить 48 %. На косі нині рапс, клин якого по району становить майже 3 тисячі гектарів, при врожайності 28 центнерів з гектара. Проводиться збір гороху, посіви якого становлять 1 тисячу гектарів, врожайністю також не радує. Взагалі, на ранні зернові культури цьогоріч, як ніколи, вплинули погодні умови. Осінні сходи озимих культур, за відсутності достатньої вологи, були недружніми, або і зовсім відсутніми, рясними опадами не порадувала й весна. А ще на розвиток рослин негативно вплинули квітневі морози. Отже звідси і маємо не дуже втішні результати.

- Оскільки наш район знаходиться у зоні так званого ризикованого землеробства, то праця тру-дівників полів, звичайно, значною мірою залежить від примх погоди. А що ще, на Вашу думку, суттєво впливає на кінцевий результат праці землеробів?

- Більшість орендаторів та одноосібників зрозуміли, що одним з важливих чинників, які впливають на врожайність, є дотримання сівозмін, застосування новітніх агротехнічних технологій, засобів захисту рослин та внесення органічних та мінеральних добрив. На превеликий жаль, органічних добрив вноситься на поля дуже небагато. Та й звідки брати органіку, коли тваринництвом займаються лише кілька господарств? Хочу також наголосити на неприпустимості спалювання пожнивних решток, адже це також шкодить родючості грунтів та приводить до їх ерозії. А ще -несе небезпеку пожежі для нескошених ланів, шкодить навколишньому середовищу і приводить до знищення молодих особин тваринного світу. У вітряну погоду полум’я перекидається на масиви природної рослинності та лісопосадки. Невиконання протипожежних умов веде до адміністративної відповідальності, згідно чинного законодавства. Хочу нагадати полеводам, що надмірне застосування у сільгосвиробництві хімічних препаратів та мінеральних добрив негативно впливає на структуру грунту. Надмірне використання пестицидів на полях зі схилами біля водоймищ також спричиняє згубну дію на стан довкілля, зокрема - водного середовища, адже, разом з атмосферними опадами у вигляді дощу чи снігу, вони згодом потрапляють туди та завдають великої шкоди рибі та її розмноженню. Тож діяти потрібно виважено, за усіма вимогами екологічно безпечного землеробства.

- Тетяно Василівно, ми підійшли до ще однієї важливої теми. Що ж робити з такою великою кількістю соломи за відсутності достатньої кількості сільськогосподарських тварин? Чи є інші способи використання цієї сировини? Наприклад, для виготовлення пелетів? Чи, можливо, є ще якісь напрацювання в контексті ринкових відносин із зацікавленими підприємствами?

- На жаль, поки що солома не затребувана на ринку, але, в перспективі, вона таки знайде свою нішу. Тож ще раз повторюся, що пожнивні рештки є теж непоганим матеріалом для підвищення родючості полів. Саме так їх використовують деякі господарства. У них, до речі, і розвиток тваринництва на високому рівні.

- На чому Ви ще хотіли б акцентувати увагу керівників сільгосппідприємств?

- Перш за все, вони повинні легально виплачувати гідну заробітну плату. До речі, у нашому районі середньостатистична зарплата вже становить 5 тисяч гривень, але, на жаль, у сільському господарстві трапляються випадки, коли вона виплачується лише на рівні мінімальної або навіть менше мінімальної. Для боротьби з таким явищем створена комісія з питань легалізації заробітної плати та тіньової зайнятості населення. Під контролем влади також залишається питання погашення боргів із заробітної плати та інших соціальних виплат. Зараз робоча група здійснює такі перевірки, зокрема щодо повноти надходження податків і зборів до місцевих бюджетів. Постійний контроль проводять у цьому плані ще й державні інспектори. Всі ці заходи застосовуються задля обов’язкових платежів та своєчасних фінансових поповнень також і до пенсійного фонду. Тож раджу сільгоппідприємцям вести свій бізнес прозоро, адже це суттєво впливає на характер і темпи розвитку територіальних громад.

- Що ж, ми вдячні Вам за змістовні відповіді та бажаємо успіхів у роботі.

Спілкувався Сергій АНДРУСЕНКО.