Спортивні новини

З нетерпінням чекали минулої суботи футбольні уболівальники України, адже саме цього дня офіційно стартував новий футбольний сезон: чемпіонат України з футболу в Першій і Другій лігах, а матч між грандами вітчизняного футболу – київським «Динамо» та «Шахтарем» за національний Суперкубок став прологом і до чемпіонату Прем’єр-ліги, що продовжив незабутнє футбольне дійство наступного дня.

Але, напевне, таким радісним і втішним, як для уболівальників Петрівщини, цей день більше не став ні для кого, адже він був позначений беззаперечним тріумфом обох наших команд, які подарували нам безліч щасливих хвилин і радісних емоцій.

Розпочалося яскраве футбольне дійство у Володимирівці, де «Інгулець-2» приймав гостей із Запоріжжя – команду «Металург». Слід зазначити, що перший тур був зіграний якраз напередодні професійного свята запоріжців – Дня металурга, тож разом з командою з цього індустріального міста до Володимирівки прибула й доволі значна група підтримки, переконані, що їх улюбленці до свята зроблять їм подарунок у вигляді виїзної перемоги. Цю свою переконаність фани висловлювали бадьорими речівками, що впродовж усієї першої половини гри гучно лунали над стадіоном. Та все ж субота виявилася для гостей нещасливим днем. Втім – про все по порядку.

У порівнянні зі складом, що закінчував попередній чемпіонат, «Інгулець-2» оновився дуже суттєво, ставку було зроблено на кардинальне омолодження. Зізнаюся, що до деякої міри таке омолодження здавалося авантюрним. Однак звітний матч зайвий раз довів, що Олександр Поворознюк (саме він був ініціатором принципового оновлення складу другого «Інгульця») в тонкощах футболу знається не гірше, ніж в тонкощах бізнесу. Адже розрахунок на молодих, але «голодних» до успіху, до слави футболістів себе цілком виправдав. Та й тренувальний процес в «Інгульці», здається, поставлений на належний рівень, адже навіть гравці, які ще три-чотири місяці тому здавалися доволі блідими й безперспективними дублерами (чотири Владислави – Тимошевський, Шишка, Росляков, Омельченко, а також Андрій Глоба та Руслан Нікулін) цього разу вже виглядали нестримною і потужною силою, здатною вирішувати на футбольному полі будь-які завдання. Щоправда, «для підстраховки» головний тренер команди Андрій Кононенко підсилив молодь кількома досвідченішими гравцями, що мають уже за спиною досвід виступів на більш високому рівні – Романом Кретовим, Євгеном Немтіновим та Микитою Жуковим (який нещодавно повернувся з кропивницької «Зірки», де виступав кілька місяців на правах оренди). Та говоритимемо відверто – «зіркові» футболісти цього разу не стали найкращими на полі.

Розпочалася ж гра з потужних безперервних штурмів «Інгульця-2». Здається, вперше наша команда показала майстерну тактику так званих «віялових» атак, коли наступ на ворота суперника розгортався по усьому фронту з допомогою швидких діагональних і поперечних передач. Запоріжці намагалися стримувати ці атаки шляхом створення штучних офсайдних пасток, і кілька разів така тактика спрацьовувала. Однак уже на 18-й хвилині, при черговій спробі створення штучного положення поза грою, гості прогавили пас у розріз на Євгена Немтінова, що виходив сам на сам з голкіпером, тож змушені були порушувати правила у власному штрафному майданчику – пенальті. Одинадцятиметровий удар впевнено реалізував сам постраждалий. Забивши гол, наші гравці дещо заспокоїлися, запоріжці ж навпаки – підтримувані власними уболівальниками стали сміливіше йти вперед, змушуючи помилятися захисників «Інгульця», і на 38-й хвилині їхні зусилля були винагороджені гідним чином: спершу нападник запоріжців Денис Бережний, відібравши м’яч у нашого захисника, пробив над поперечиною воріт Гурідова, а вже наступна атака запоріжців завершилася точним ударом Сергія Керножицького в лівий нижній кут воріт. Отож з рахунком 1:1 перша половина гри й завершилася, залишивши перед уболівальниками більше запитань, аніж відповідей на них. Здавалося, що молоді футболісти «Інгульця 2» дещо «підсіли» і не в силах дотримати до кінця самими ж запропонований високий темп. Однак на другу половину гри наші гравці вийшли ще більш зібраними й налаштованими на результат, затиснувши суперника на своїй половині і час від часу вишукуючи «пробоїни» в щільному захисті гостей. Знову вийшли вперед петрівчани невдовзі після того, як на поле вийшов грузинський легіонер нашої команди Георгі Кобуладзе. Саме він і пробив точно і невідпорно потужним ударом в ближній нижній кут воріт. А далі «Інгулець-2» став діяти від оборони, намагаючись «ловити» гостей на швидких контратаках. «Металург» змушений був іти вперед, - відігруватися, натомість «інгульчани» пристосувалися до спроб гостей організовувати штучні положення поза грою, провівши кілька яскравих контратак, чотири з яких виявилися результативними. Слід зазначити, що вже після третьо-го пропущеного голу фан-сектор гостей похнюплено притих, лише нервово перебираючи пальцями клубну символіку. Здається, не надто втішили запорізьких ультрас і вітальні слова зі святом металургів, які виголосив диктор по стадіону (з його роллю вже вкотре чудово впорався знаний на Петрівщині педагог та творча особистість Сергій Чорнопольський). Натомість прихильники «Інгульця» тріумфували, адже, скучивши за футболом, отримали таке видовище – 6:1, на яке не могли сподіватися навіть і в своїх найсміливіших очікуваннях.

Проте, як зясувалося згодом, тріумф прихильників «Інгульця-2» був лише прелюдією до того чудового спектаклю, який трохи більше, ніж за годину, ми побачили вже на своїх телеекранах, де на каналі X-SPORT краматорський «Авангард» приймав нашу першу команду. Будьмо відвертими: виходячи з підсумків попереднього чемпіонату, де «Авангард» посів досить пристойне сьоме місце, та ще й враховуючи інформацію про вагоме підсилення краматорців у міжсезоння, ми були б раді й нічийному результату. Однак «Інгулець» перевершив усі наші очікування.

А розпочалася гра в Краматорську із затримкою через те, що, на думку арбітра, кольорова гама форми обох команд утруднювала можливість розрізняти їх на полі. Відтак, оскільки запасного комплекта форми не виявилося в жодного з суперників, «Інгульцеві» довелося грати в тренувальних манішках, на які пластирем були наклеєні номери. Як бачимо, ці манішки виявилися для нас фартовими. Втім, говорити про везіння в даному випадку, напевне, недоречно, адже «Інгулець» вчисту переграв господарів за усіма компонентами гри, що, зрештою, в со-ціальних мережах визнають і самі краматорці. Наші хлопці вийшли на гру максимально зосередженими, сконцентрованими, зарядженими на успіх, крім того, як з’ясувалося по ходу гри, - й краще підготовленими. Початок гри пройшов у порівняно невисокому темпі, схоже, команди деякий час придивлялися одна до одної, начебто аналізуючи, на що здатний суперник. А потім «Інгулець» все активніше розпочав атакувати і вже на 30-й хвилині ця активність втілилася в конкретний результат: після розіграшу стандартного положення (кутового удару), захисники краматорців порушили правила проти Віталія Павлова, а одинадцятиметровий удар впевнено реалізував ще один новачок нашої команди - Олександр Акименко. Ще за кілька хвилин, знову ж таки після розіграшу кутового, м’яч знову опинився у воротах «Авангарда»: цього разу після скидки на ближню штангу першим на «убойній» позиції опинився вже сам Віталій Павлов. Довершив розгром господарів на 52-й хвилині Євген Запорожець, який, опинившись сам на сам з голкіпером, не залишив йому жодних шансів. Слід зазначити, що після третього забитого м’яча місцеві краматорські уболівальники уже більше підтримували «Інгулець», адже наша команда справді показала дуже зрілу й дуже цікаву гру.

І звичайно ж, одним з кращих у нашій команді цього дня був Геннадій Ганєв, який не лише впевнено провів усю гру, цим самим вселяючи упевненість в захисників своєї команди, але й зумів відбити пенальті, призначений у ворота «Інгульця», цим самим підсиливши емоційний фон, з яким ми усі святкували успіх нашої команди.

Вже наступного туру «Інгулець», в якості лідера турнірної таблиці, прийматиме одеську «Жемчужину». З цією цікавою командою «Інгулець» зустрічатиметься не вперше, і перевага в зустрічах була на боці то нашої, то одеської команди. А от в минулій першості «Інгулець-2» поступився одеситам в обох зустрічах - 0:2 в Одесі і 2:3 на рідному стадіоні. Тож за нами числиться певний боржок. «Жемчужина» зараз перебуває в надзвичайній хорошій формі, що й доводить її перемога в першому турі над зовсім неслабким «Миколаєвом» з рахунком 2:1. Тож, аби утримати лідерство, наші хлопці мають налаштуватися на гру з одеситами якнайсерйозніше. Другий же «Інгулець» на Херсонщині поміряється силою з командою «Таврія-Сімферополь», яка, до речі, в першому турі також з рахунком 2:1 здолала другу миколаївську команду («Миколаїв-2»). Тож побажаємо удачі обом нашим командам!

І насамкінець ще одна новина: в другому попередньому турі Кубку України з футболу, з якого в боротьбу за цей трофей до переможців першого туру долучаються усі команди Першої ліги, жереб звів нашу команду з ФК «Полтава». Зустріч ця відбудеться в Петровому 26 липня, а час її початку ми вкажемо в наступному номері.

Володимир Кіфенко.