Різдво Христове – це одне з найбільших християнських свят, яким усі віруючі люди вшановують Сина Божого Ісуса Христа. Він прийшов на землю, щоб показати людям істинне милосердя, навчити пробачати, показати їм правильний шлях у житті. Західні християни відзначають Різдво в кінці грудня (як правило, 25 числа), а східні - на початку січня (7 числа). Різдво нерозривно пов’язане з святкуванням Нового року.
Святкування Нового року є одним із найдавніших свят. Вперше ми зустрічаємо згадку про нього у стародавньому Вавилоні понад 4000 років тому. Близько 2000 року до нашої ери вавилонський новий рік починався разом з першим молодиком (коли на небі вперше з’являвся серпик молодого місяця) після свята весняного рівнодення (перший день весни).
Новий рік – свято, яке відзначається багатьма народами відповідно до прийнятого календаря, і наступає в момент переходу останнього дня року в перший день наступного року. В країнах європейської культури Новий рік святкується 1-го січня.
Саме Німеччині ми зобов’язані традицією прикрашати ялинки. Скляні ялинкові іграшки й штучні ялинки теж прийшли звідти. А от звичай робити подарунки прийшов із Древнього Рима, де першими подарунками були гілки лаврового дерева, які символізували щастя й удачу в наступаючому році. Звичай обмінюватися вітальними листівками з побажанням щастя й удачі прийшов з Англії.
При всьому розмаїтті, новорічно-різдвяні свята в різних країнах мають спільні риси: це прощання зі старим роком, сподівання, що неприємності залишаться в минулому, а в новому році все зміниться на краще. Але, незважаючи на це, кожна країна дотримується своїх традицій.
А як зустрічали й зустрічають Новий рік і Різдво в різних країнах?
Австрійці традиційно відзначають Різдво в колі сім’ї. Тут прийнято прикрашати ялинку не іграшками, а шоколадом і мармеладом. Цього вечора не замикають вхідні двері - будь-якої миті на вечерю можуть прийти друзі або знайомі. Їдять ощадливі австрійці мало, зате гарячого глінтвейну споживають неміряну кількість.
У Бельгії та Нідерландах – поширена «магія першого дня», за поведінкою людини в перший день судять про те, що для неї має бути в році новому. Тому намагалися нічого не позичати в цей день, одягнути щось нове. Вірять: щоб увесь рік був достаток у домі, необ-хідно, щоб на столі було багато страв на столі на Новий рік.
Готуватися до Різдва в Болгарії починають заздалегідь. Жінки печуть хліб і готують, чоловіки ріжуть порося. Господар будинку готує товсте поліно для святкового вогнища, яке уособлює «Молодого Бога». Коли він приносить його в дім, то запитує домочадців: «Чи славите ви Молодого Бога?», на що вони обов’язково відповідають: «Славимо, славимо, ласкаво просимо!»
На Новий рік в Британії дотримуються звичаю «Впускання Нового року». Коли годинник починає бити 12 – відкривають задні двері будинку, щоб випустити старий рік, а з останнім ударом годинника відкривають парадні двері, запускаючи Новий рік.
Жителі Греції, йдучи в гості святкувати Новий рік, беруть із собою камінь, який залишають біля порога будинку, куди прийшли. Якщо камінь важкий, говорять: “Нехай багатство хазяїна буде важким, як цей камінь”. А якщо камінь маленький, то бажають: “Нехай негаразди в домі господаря будуть такими ж незначними, як цей камінь”.
Традиція святкування Різдва в Данії також базується на християнстві. Святкування розпочинаються з початком різдвяного посту, за чотири тижні перед Різдвом. Для кожної неділі посту в церкві ставиться окрема свічка, червона або біла. Перед самим Різдвом прикрашають кожну хату. Привілеєм голови сім’ї є вбирати різдвяне дерево. Опівночі господиня подає на святковий стіл величезну миску солодкої рисової каші з секретом. Особливість цієї каші в тому, що на дні миски захований горішок або мигдаль. Ця традиція особливо подобається незаміжнім дівчатам: якщо попадеться горішок - наступного року ве-сілля не минути. Усім іншим обіцяється просто щасливий новий рік.
Готуватися до Різдва естонці починають заздалегідь. Увечері всі вони йдуть до церкви на Різдвяну службу, а на Різдво збираються за багатим столом усією родиною. В Естонії щастя приносить, як відомо, зустріч із сажотрусом зі знаряддями ремесла - високим циліндром і гирею на мотузці з йоржиком. Тому настільки часті різдвяні подарунки у вигляді глиняного або ганчіркового сажотруса, забрудненого сажею.
В Ірландії ввечері, напередодні Нового року, усі відкривають двері своїх будинків. Кожний, хто побажає, може ввійти й буде бажаним гостем. Його почастують і піднесуть склянку вина зі словами: «За мир у цьому будинку й в усьому світі!» Наступного дня відзначається свято будинку. Цікава стародавня ірландська традиція - дарувати на щастя шматочок вугілля.
В Іспанії на святкування Нового року, за традицією, жителі виходять на вулицю й відправляються на центральну площу до великої ялинки їсти виноград. Під час удару годинника кожен з присутніх біля ялинки намагається з’їсти 12 виноградин. Кожна виноградинка символізує один з прийдешніх місяців. Також на Новий рік іспанці перегороджують вулиці парканами, ставлять капкани й пастки, неначе для полювання. Вважається, що в цей час по вулицях гуляє нечиста сила, і краще переловити її в старому році, щоб вона не перебралася в новий.
Різдво в Італії - це суміш язичницьких, християнських і світських традицій. До цих пір на Різдво підпалюють велике поліно, яке повинне горіти аж до Нового року. Згідно язичницькій вірі, спалювання поліна втілює очищення людей від всього поганого, знищення зла і проводи старого року. Напередодні Нового року прийнято викидати старі речі й купувати замість них нові. А якщо старих речей немає, то доводиться викидати нові, інакше щастя обійде дім стороною. Характерним для Італії є вироблення різдвяних вертепів різного розміру, різної величини.
Різдво в Німеччині - свято сімейне. Вся родина повинна неодмінно зібратися за святковим столом. Апофеозом новорічного бенкету є пряник. У Південній Німеччині й Австрії часто дарують скляних або порцелянових поросят, які являють собою скарбнички. У Німеччині на Новий рік обов’язково подають яскраво розфарбовану тацю з яблуками, горіхами, родзинками і пирогами. Символіка така: яблуко – плід пізнання добра і зла, горіхи з їхньою твердою шкарлупою і смачною серцевиною символізують таємниці й труднощі життя. У Німеччині говорять: «Бог дав горіх, а людина повинна розколоти його».
У Польщі напередодні Різдва вся сім’я святково одягається і збирається за урочистою вечерею. Усі діляться облатками - тонкими прісними коржами, які символізують єдність.
За традицією в усіх чоти-рьох кутках кімнати ставлять снопи хліба, під скатертину кладуть сіно, а на святковий стіл ставлять особливі прибори - в пам’ять про померлих членів родини. За столом усі співають колядок і згадують минулий рік. У Польщі на новорічному столі можна нарахувати рівно дванадцять страв. І жодного м’ясного!
Португальці напередодні Різдва дарують «королівський пиріг». Окрім цукатів і мигдалю, в ньому запечена одна медалька або фігурка. Той, кому пощастило її знайти, зовсім не зобов’язаний ковтати сюрприз, який просто означає: мир будинку твоєму! Різдвяна Літургія називається «Літургією півня», бо говориться, що в момент народження Христа співав півень.
У Румунії в новорічні пироги прийнято запікати маленькі сюрпризи – монетки, порцелянові фігурки, каблучки, стручки гіркого перцю. Знайдена в солодощах каблучка має принести багато щастя. А стручок перцю розвеселить тих, кому він не дістався.
У Фінляндії в день Різдва вся сім’я збирається за святковим столом. Головний різдвяний напій - глінтвейн. Традиційне різдвяне блюдо - особливим способом приготована і запечена шинка. До неї подається морквяна або рисова каша, причому з секретом. Тому, в чиїй тарілці опиниться один-єдиний мигдалевий горішок, вважається, що цілий рік везтиме абсолютно у всьому. Один з найголовніших героїв фінських різдвяних свят - звичайно ж, Йолу Пуккі - так кличуть Діда Мороза фіни. Є таке повір’я, що раніше, крім подарунків, він приносив ще й різки, а візит свій починав зі слів: «Чи є в цьому будинку слухняні діти?». Сьогодні елемент виховання майже зник, і всі діти одержують новорічні подарунки.
Французький Дід Мороз - Пер Ноель - приходить у новорічну ніч і залишає подарунки в дитячих черевичках. Той, кому дістається біб, запечений у новорічний пиріг, дістає титул «бобового короля» і у святкову ніч усі коряться його наказам. У Франції на Різдво дарують все, що заманеться, хоча й дотримуються дещо суворіших правил, ніж за океаном. Так, парфуми може своїй дружині подарувати тільки чоловік, такий подарунок від іншого джентльмена вважається не дуже пристойним.
У Чехії однаково активно справляють і Різдво, і Новий рік. Чехи прикрашають ялинки ввечері 24 грудня, потім дарують одне одному подарунки й сідають усі разом за святковий стіл. Після вечері прийнято ворожити на яблуках. Яблуко розрізають упоперек. Якщо всередині виходить правильна зірочка, то наступний рік буде вдалим. Своєрідний чеський новорічний стіл. М’ясо - символ благополуччя й багатства, тому на столі всілякі сорти ковбас і баликів, ніяких салатів, овочів, зелені. У якості гарячого подають запеченого в сметані коропа. Це багатовікова традиція. А на десерт - шоколадний торт (знаменитий торт «Прага») із шампанським.
У Швеції на Різдво відводиться почесне місце Святій Люсії. Її ще називають Королевою Світла, тому що це саме вона надягала корону із засвіченими свічками, коли носила їжу гнаним християнам, які були вимушені ховатися в темних підземних печерах. Різдво по-шведськи триває цілий місяць: з 13 грудня по 13 січня. І так ось вже тисячу років. На Новий рік б’ють біля дверей будинку старий посуд. Той, хто почує за своїми дверима дзенькіт розбитого посуду, неодмінно запросить жартівників у будинок і почастує чимсь смачним. Чим більше черепків біля дверей, тим більш щасливим буде Новий рік.
Підготувала Олена Приходкова
