Сергій Дяченко – один з найдосвідченіших і найуспішніших керівників місцевих громад. Тож напередодні Дня місцевого самоврядування саме з ним ми вирішили зустрітися та обговорити ряд питань і проблем.
-Сергію Павловичу, Ви не перший рік, та й не перше десятиліття працюєте в системі місцевого самоврядування, тож маєте надзвичайно багатий досвід, знаєте цю систему досконало. Тому ми і вирішили поспілкуватися саме з Вами, почути про зроблене, плани на найближче майбутнє.
-Так, я працюю в Чечеліївській сільській раді на різних посадах ще з 1993 року, і цей досвід, дійсно, мені суттєво допомагає в роботі.
Якщо ж про роботу говорити предметно, то хочу сказати, що, практично, всі положення моєї передвиборчої програми виконані, або ж перебувають на завершальній стадії.

Одним з найголовніших завдань вважав відновлення нормальної роботи наших клубних установ, які перебували в аварійному стані. Можу повідомити, що Олександрівський сільський клуб нині повноцінно працює, в ньому створені всі умови для роботи працівників і занять гуртків художньої самодіяльності. В будівлі здійснено ремонт покрівлі, відремонтовані внутрішні приміщення, актова зала, забезпечено відповідний температурний режим. Відремонтувати покрівлю допоміг генеральний директор ТОВ «Агрофірма «П’ятихатська» - О.Поворознюк, ТОВ «Чечеліївське» (директор - С.Даценко) придбало для клубу шторний матеріал на 10 тис.грн, за кошти ТОВ «Маяк» (В.Кузнєцов) було вставлено 4 вікна.
Перекрили покрівлю і в Чечеліївському СБК, тут завершується ремонт внутрішніх приміщень, встановлено теплогенератор. На ці цілі виділено 214,3 тис.грн з місцевого бюджету.
Щороку поповнюємо бібліотечні фонди. В минулому році придбали літератури на 10 тис.грн, в нинішньому – на 20 тисяч.
-Я знаю, що і до галузі охорони здоров’я Ви небайдужі.
-А як же інакше? Адже не секрет, що в сільській місцевості проживає багато людей похилого віку, для яки проблеми здоров’я дуже актуальні. В Олександрівці, наприклад, де проживає 480 жителів, 46 років не було ФАПу, їм доводилося користуватися послугами Балахівського. Тому я був ініціатором відновлення лікувального закладу в цьому селі. Нині він діє, ми придбали для його потреб тубус-кварц, інгалятори, інше обладнання. Він забезпечений всім необхідним, як і Чечеліївський, який ми повернули на баланс сільської ради, бо вважаємо це доцільнішим.
У минулому році ми взяли участь в проекті ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», виграли грант у розмірі $10000. Використали також кошти обласного, ра-йонного бюджетів та спонсорські. Тепер маємо, можливо, кращий в області ФАП, забезпечений всім необхідним, обладнаний піролізним котлом, з теплоізоляцією стін.
-Актуальною для населених пунктів району є проблема освітлення вулиць. Як з цим справи?
-Ця програма також на завершальній стадії, на її реалізацію ми виділили 557 тис.грн. Залишилося освітлити тільки вулицю Довгу, яка потребує ще й ремонту дорожнього покриття. До речі, про дороги. Ремонтуючи Чече-ліївський ФАП, ми суцільно заасфальтували біля нього і 240 м дороги. Виконали також поточний ремонт вулиць Шкільної і Сонячної в Олександрівці (виділили на це 198 тис.грн.). Виділили субвенцію районному бюджету (199,6 тис.грн) на ремонт дороги від виїзду з Чечеліївки на Олександрійську трасу до малинівського повороту. Ці роботи будуть виконані в наступному році, коли будуть сприятливі погодні умови.
-А що можете сказати щодо турботи про дітей? Гадаю, що з цим також все в порядку, бо ж Чечеліївська школа вважається однією з кращих в районі, як і ДНЗ?
-Я вважаю, що наші діти не повинні відчувати, що вони живуть в селі, повинні мати умови для навчання, розвитку і відпочинку не гірші, ніж у місті. У позаминулому році ми перемогли в обласному конкурсі розвитку місцевого самоврядування, виграли 50 тис.грн. До коштів обласного бюджету додали кошти з районного та місцевого бюджетів і замінили вікна та двері на енергозберігаючі. Придбали також меблі.
Для поліпшення умов для організації дозвілля молоді нам в пригоді стали відеопроектори, придбані з допомогою народного депутата України А.Кузьменка та ТОВ «УкрАгроКом» для Чечеліївського СБК та Олександрівського СК. Тож, крім дискотек, проводимо демонстрацію фільмів з урахуванням вікової аудиторії – для молоді і людей старших поколінь. Хочу до цього додати, що культ-працівники працюють з повною віддачею, забезпечують проведення святкових заходів, концертів тощо. А нещодавно відзначили визначну подію – 25-річчя присвоєння фольклорному колективу «Джерело» Олександрівського клубу звання «Самодіяльний народний колектив».
Роботи, звичайно, ще багато. Хочу, щоб хоча б центральні частини сіл мали привабливий впорядкований вигляд. У цьому плані попереду йде громада Олександрівки – дружна, згуртована, активна.
Намагаємося позбутися занедбаних, напіврозвалених приміщень. Але не шляхом їх знищення, а шляхом пристосування для наших нагальних потреб. Ось, напрклад, стояли покинутими приміщення колишніх кочегарок біля Будинку культури і клубу. Ми їх перекрили, відремонтували та переобладнали для зберігання дров.
Загалом майже все, що планував, виконано. Та життя постійно висуває нові завдання, над якими і працюємо.
-Як з коштами на виконання планів? Вистачає податкових надходжень в бюджет?
-Нині податкова база дає можливість забезпечити нормальний бюджет сільської ради. Використовуємо можливості виділення земельних ділянок з допомогою аукціонів. Таким чином маємо 8-відсоткові надходження від грошової оцінки земель. У нас нормальні стосунки з сільгоспвиробниками, які працюють на нашій території – ТОВ «Чечеліївське», ТОВ «Маяк», ТОВ «Агрофірма «П’ятихатська», фермерами, одноосібниками. Всі беруть участь в житті громади, допомагають вирішувати різноманітні питання. Ми маємо право встановлювати для одноосібників, наприклад, розмір земельного податку. Встановили для них плату за кожен га в розмірі 150 грн.
-Сергію Павловичу, хотілося б почути Вашу думку з приводу об’єднання громад – чи має це позитивну перспективу.
-Я запропонував започаткувати в районі пілотний проект, об’єднавшись з громадою Малинівської сільської ради. Нехай для початку це буде невелика об’єднана громада, але на її прикладі ми побачимо всі «плюси» і «мінуси», відпрацюємо необхідні механізми. Потрібно йти вперед, адже життя все одно змусить рано чи пізно це робити. Кількість населення в сільській місцевості неухильно зменшується, тож потрібно об’єднуватись. Бо інакше ми навіть школу не зможемо зберегти. Коли інші побачать позитив від об’єднання, то також приєднаються до нас.
-Ну що ж, на цьому позитиві і закінчимо нашу розмову.
Дякуємо Вам за спілкування, будемо вірити, що майбутнє Вашої громади оптимістичне. Тож вітаємо Вас з Днем місцевого самоврядування і бажаємо подальших успіхів у Вашій роботі.

Анатолій РЯБОКОНЬ.