Друга ліга. Герой 6-го туру.
Олександр Мішуренко

Для другої команди «Інгульця» виїзний матч проти запорізького «Металурга» мав досить важливе стратегічне значення. Припустившись осічки в матчі з «Суднобудівником», петрівчанам у турнірній боротьбі з «Рухом» втрачати очки вже не бажано. І гості впоралися зі своїм завданням на всі сто, зробивши ще й гарний подарунок у вигляді впевненої перемоги своєму екс-наставнику Євгену Прошенку, для якого цей матч був останнім в «Інгульці». Найбільше старався в цьому матчі Олександр Мішуренко, який взяв участь одразу у трьох голах своєї команди. Великою мотивацією для нього стала перша в його кар’єрі присутність на трибуні одразу усієї його великої родини – дружини з дитиною, а також батьків.

В інтерв’ю Sport Arena футболіст зізнався, що цей факт надихнув його: нападаючий двічі забив, віддавши одну гольову передачу, тим самим очоливши рейтинг за системою гол+пас (п’ять голів і три асисти). Sport Arena спільно з прес-службою ПФЛ визнали форварда Героєм шостого туру у другій лізі.
— Вдячний вам за визнання, для мене це дуже приємно, – зізнався Мішуренко. – Моя родина завжди цікавиться матеріалами, в яких пишуть про мене, і їм буде також приємно читати це інтерв’ю. І дружина, і батьки обов’язково його прочитають.
— Напевно, грали з думкою зробити головному тренеру відмінні проводи до іншої команди?
— Ми говорили з хлопцями відразу, що цей матч присвячуємо Євгену Прошенку, і перемогу звичайно ж. Після кожного голу бігли до нього. Добре, що виграли і зробили йому приємність.
— Ви особисто обіцяли Прошенку, що забиватимете в кожному матчі. Справляєтеся?
– Поки трішки відстаємо від графіка, але переконаний, що надолужимо. Ми з Віталієм Колесниковим пообіцяли йому забити в першому колі по 15 м’ячів, тому маємо певні зобов’язання перед Прошенком (посміхається).  Постараємося обов’язково виконати обіцянку.
– А про що домовилися з новим наставником Андрієм Кононенком?
Мене вразили його інтелектуальні здібності, мені він здався відмінним тактиком. Ми багато останнім часом працюємо з тактичною дошкою, тренер нам багато розповідає за допомогою фішок про те, хто і як має діяти під час стандартів і таке інше. Раніше жоден тренер стільки не давав нам теорії. Багато уваги приділяється дисциплінарним діям під час гри, добре розбираємо суперника.

– Зважаючи на підсумковий результат, склалося враження, що гра далася вам досить просто, хоча в першому таймі ви забили лише один раз, а по перерві зуміли ще п’ять разів відзначитися. Чим можете пояснити такі метаморфози з вашою командою?
– Ми з самого початку прибрали ініціативу до рук, зуміли забити. Але потім щось пішло не так, почали втрачати м’яч, невпевнено діяли під час підборів, виникали «пожежі» біля наших воріт. Добре, що в перерві тренер знайшов відповідні слова, показав наші помилки, зумів заспокоїти. У другому таймі діяли більш розкуто, забили другий-третій, потім на куражі довели рахунок до непристойного.
– Можна сказати, що, нейтралізувавши Каськова, вдалося нейтралізувати весь «Металург»?
– На установці цьому футболісту приділяли багато уваги. Знали, що це технічний виконавець, багато де пограв, може взяти ініціативу до своїх рук. Було помітно, що він старався, але з ним персонально грав Ваня Мучак і не дав йому розкритися, а по грі ми дотиснули суперника, вони вже самі здалися.
– Ви відзначилися дублем. Напевно, ваш перший гол вам більше сподобався?
– Згоден із вами. Все почалося з нашого голкіпера. Денис Завгородній знайшов передачею Льошу Красова, той протягнув центральною зоною м’яча і віддав передачу в район 11-метрової позначки. І я вже в дотик щічкою в дальній кут відправив м’яча. Непогано вийшло.
– Гра вийшла дуже коректною – всього дві жовті, та й то на рахунку господарів наприкінці гри.
– На такому полі, як на «Славутич-Арені», приємно грати. Обидві команди мали можливість демонструвати комбінаційний футбол, без бійні і зайвої жорсткої боротьби. Переконаний, уболівальникам гра сподобалася. Атмосферу було створено чудову, стадіон один із найкращих, на якому мені доводилося грати. Інфраструктура відповідає рівню Прем’єр-ліги, все було чудово в цьому плані.
– «Металург» (Запоріжжя) поки не вражає своєю грою…
– Там багато футболістів занадто молодих, є й досвідчені, з якими я свого часу перетинався на футбольних полях. Перед грою вони мені говорили, що в них все тільки починається, заплановано чимало позитивних зрушень в усіх напрямках. Молодий колектив, який будується навколо гравців рівня Каськова і Худченка. Якщо взяти гру запоріжців проти «Руха» (3:4), то вона видалася цікавою, спостерігати за її перебігом було задоволенням. До пропущених голів призвели необов’язкові помилки «Металурга». Переконаний — у цієї команди все попереду. Сам факт того, що команда відродилася — вже викликає оптимізм.
– Матч з рідним «Нікополем», який знаходиться знизу таблиці, чекаєте з нетерпінням?
– У нас в команді залишилося чимало футболістів, які минулого сезону разом з Інгульцем вже обпікалися. Ми поступалися і останній команді, і передостанній. Ми вже пройшли цю школу. Нас вже сьогодні починають налаштовували на те, що ми маємо виходити  з «Нікополем» на поле як на останню гру, битися до кінця. Незважаючи на те, що в нас змінився тренер, життя продовжується, будемо творити з ним нову історію.
Бліц:
• Я народився в Нікополі.
• Вихованець ФК «Електрометалург».
• Мій перший тренер – Микола Анатолійович Гаман.
• В європейських чемпіонатах вболіваю за «Барселону».
• Стежив і за кар’єрою «зубастика» Роналдо і насолоджувався його грою.
• Моя футбольна мрія – підвищувати свою футбольну майстерність і показувати кращу гру.

Ярослав Кроха,  Sport Arena