Навіть дуже маленькі дітлахи сьогодні вже сидять перед комп’ютерами. Німецький нейропсихолог Манфред Шпіцер застерігає від наслідків такої «комп”ютероманії». Комп’ютери дедалі більше проникають у наш світ. Маленькі діти вже сидять перед мо-ніторами - лептопів, навігаторів або смартфонів.Манфред Шпіцер закликає замислитися над наслідками цього явища і не приховує свого обурення. Професор психіатрії Ульмського університету називає комп’ютери та Playstation «машинами для запобігання навчанню». Шпіцер застерігає: ми завдаємо наступному поколінню величезної шкоди. «Процес навчання молодих людей погіршується, якщо вони проводять дуже багато часу з новітніми медіа, і це доведений факт», - наголошує професор. І пояснює: комп’ютер відбирає в нас розумову роботу, яка б інакше розвивала наш мозок, тренувала його та робила більш винахідливим.
Розумову здатність нашого мозку Шпіцер порівнює з м’язом. Якщо давати йому маленькі навантаження, він зменшується. Те, що за певних обставин сила головного мозку слабшає, підтверджується результатами досліджень, продовжує Шпіцер. Наприклад, той, хто часто користується в дорозі навігаційним приладом, послаблює свій власний «навігатор» у мозку. Від цього не лише погіршується відчуття орієнтації, а й стає меншим об’єм відповідної області мозку – гіпокампа.
Проблеми з мовою та погані оцінки у школі
Нейропсихолог застерігає, насамперед, від надмірного користування комп’ютером, з яким діти зна-йомляться вже у дуже ранньому віці. Дослідження довели, що хлопчики та дівчатка до трьох років ще не можуть нічому навчитися з екранів. Навпаки, вони ризикують отримати проблеми у мовному розвитку. Втім, і у старшому віці комп’ютерна техніка не сприяє розумовому розвитку дітей, каже дослідник мозку в інтерв’ю Deutsche Welle: «Якщо ви купуєте першо-, друго- чи третьокласнику гральну приставку, то даруєте йому погані оцінки. А комп’ютер у кімнаті 15-річного погіршує, а не покращує шкільні успіхи. Це було доведено, зокрема, у дослідженні PISA».Однак низка експертів, особливо в галузі освіти, ставлять тези Шпіцера під сумнів. Одним з його критиків є професор медіа-педагогіки університету в Майнці Штефан Ауфенанґер. «Я проти узагальнень. Мовляв, комп’ютер усе зробив поганим, а от раніше все було кращим. Це зовсім не так», - зауважує Ауфенанґер.
Щоправда, він теж не бачить сенсу саджати маленьких дітей перед «ящиком» – телевізором або комп’ютером: «Є такі надмірно активні батьки, які вважають, що чим раніше діти почнуть, тим кращі шанси у них будуть на професію. Це абсолютна нісенітниця».
«Комп’ютери – новий шанс для шкільних занять»
За правильного застосування натомість, наприклад, на шкільних заняттях, електронні медіа надають нові шанси, каже педагог: «Комп’ютер дає більше наочного матеріалу, можливостей щось випробувати, поекспериментувати». Як позитивний приклад Ауфенанґер наводить комп’ютерні ігри, що дозволяють стимулювати економіку та суспільство, надаючи уявлення про те, як функціонує місто.
Вассіліос Фтенакіс є президентом найбільшого ос-вітнього ярмарку в Європі Didacta, що раз на рік відбувається в Німеччині. Фахівець із педагогіки закликає не демонізувати нові медіа: «Дослідження не виявили доказів того, що шкодять медіа як такі. Шкоди завдає зміст, шкоди завдає тривалість, шкоди завдає невідповідність розвитку.» Тобто, коли діти мають справу зі змістом, який не відповідає їхньому віку.
Фтенакіс, і Ауфенанґер переконані, що це - на совісті батьків. Але й освітня система мусить зробити свій відчутний внесок, сказав DW Фтенакіс: «Треба починати раніше знайомити дітей з новітніми медіа, а не демонізувати ці медіа».
Якщо ж батькам справді видається, що їхній син або донька проводять за ком-п’ютером забагато часу, вони повинні поговорити з дітьми про це. Просто вимикати комп’ютер – не вихід, вважає Фтенакіс: «Не обов’язково діяти жорсткими методами. Тому що заборони, як правило, не змінюють ситуації, а іноді навіть погіршують».
Добірку підготувала Олена Приходкова.
