Збирання ранніх зернових вже на завершальному етапі. Нещодавно ми побували на жнивах у ПСП «Зарічне». Заступник директора Микола Звенігородський вже в другій половині дня привіз мене до автомобіля головного агронома Євгена Максімова, що стояв край щойно зібраного лану ячменю. Підійшовши до легковика я здивувався, адже Євгена Вікторовича у ньому не було. Згодом помітив, що на горизонті, більш ніж за кілометр, рухається трактор і по смузі чорної ріллі за ним можна було здогадатися, що він з плугом, тож мабуть там і головний агроном. І не помилився. «Доводиться кататися в жнива у тракторі, бо завтра у нас буде відбуватися демонстрація нового трактора марки «Джон-Дір» та навісного знаряддя до нього. Тож разом з механіком компанії постачальника хочемо переконатися у його перевагах в роботі», - сказав він. Згодом, рухаючись разом на жнивне поле, ми розминулися з таким собі «солом’яним потягом». Трактористи зі щепленими причепами по троє везли до тваринницького комплексу тюковану ячмінну солому. Тож у кормозаготівельників теж гаряча пора, адже господарство активно розвиває тваринницьку галузь. Далі наш шлях проліг повз тракторну бригади села Краснопілля, на якій вже давно не базується техніка. Помітивши, що там йде ремонт покрівлі, я дуже здивувався, бо не зі слів, а на власні очі бачив, як у багатьох господарствах ще з періоду реформування у сільському господарстві і до цього часу продовжується руйнація і прихватизація майна. На запитання, що тут буде? Євген Вікторович відповів: «Як, що?! Знову техніка зберігатиметься, ремонтуватиметься. Наша команда однодумців, на чолі з директором О.М. Давидовським, взяла орієнтир на збереження сільськогосподарських споруд, адже дати їм зруйнуватись – це безглуздо».

А за кілька хвилин ми вже були на пшеничному полі. Серед комбайнів і лелек. Одні з них ходять загінками, збираючи золотаві колоски, а інші по стерні чатують на гризунів, котрі втікають від гулу техніки та шелесту стебел скошеного врожаю. Пересідаючи з комбайна на комбайн з фотокамерою, швидко збіг час. Так співпало, що вечерю підвезли коли транспортно-збиральний загін впорався ще з одним полем. І ось Вікторія Корж відкрила дверцята польової кухні та почала пригощати смачними стравами хліборобів. Сонце поволі лягало до горизонту і жниварі почали переїжджали на сусіднє поле. І знову поряд з степовими кораблями приземлялися лелеки. У ПСП «Зарічному» на полях працює добротна нова техніка, тож у комбайнерів тепер немає потреби мати помічників.

Другого дня, коли представники компанії «Ланд-тех» демонстрували свої нові зразки навісної техніки, серед них був і 25 тонний причеп, що дає змогу за допомогою розробленої комп’ютерної програми синхронно рухатися поряд з комбайном і на ходу звільняти його бункер від обмолоченого збіжжя. Мені стало зрозуміло, що таку новинку можна презентувати лише у жнивну пору і не випадково такий захід, у якому взяли участь представники кількох районів, відбувся саме в ПСП «Зарічне». Після кількох візитів до цього сільгосп-підприємства стає зрозуміло, що тут дійсно прагнуть жити і працювати по новому, за європейськими мірками, отримуючи від цього значний економічний ефект і це радує.

Сергій АНДРУСЕНКО.

На знімках: водій Олексій Чудний; жниварі в обідню пору; шофер Григорій Крицький; комбайнер Сергій Безверхий; завідувач током Безверхий з оператором зерноочисного комплексу Миколою Дубравіним; головний агроном Євген Максімов спілкується з менеджером компанії «Ландтех» Ігорем Марченком; новітня техніка на полях «Зарічного».