Наприкінці минулого тижня, немовби спеціально до свята, ще один приємний подарунок своїм численним уболівальникам зробили футболісти «Інгульця», в чудовому стилі перегравши гостей з Херсону – старожилів не лише української, але ще й радянської другої футбольної ліги – команду «Кристал».

Відверто кажучи, цього дня мали місце певні побоювання щодо достатньої уболівальницької підтримки, адже з самого ранку в Петровому дощило, причому буквально хвилин за двадцять перед початком гри дощ, який перед цим лише накрапував, переріс у справжню зливу. Але, до честі наших уболівальників, - справжніх любителів гри мільйонів дощ не злякав, тим більше, що тепер, як відомо, майже усі глядацькі місця (за винятком, можливо, кількох передніх рядів) закриті надійним дахом.

І, без сумніву, усі, хто цього дня прийшов на стадіон, про це жодної миті не пожалкували, адже знову футболісти «Інгульця» віддячили своїм палким прихильникам яскравою, видовищною і змістовною грою. Причому перший позитивний емоційний імпульс наші уболівальники отримали вже на самому початку гри, адже футболісти «Інгульця» повели в рахунку вже на 48-й секунді зустрічі, забивши, здається, найшвидший гол в нинішньому чемпіонаті. Точніше, допомогли їм у цьому самі суперники, зрізавши прострільну передачу у сітку власних воріт. Розпочалася ж гольова комбінація зі стрімкого прориву по лівому флангу Сергія Алексанова, якого захисники гостей з порушенням правил зупинили метрів за сім до штрафного майданчика. З цієї, здавалося б, зовсім не загрозливої позиції навісну передачу в бік воріт зробив Артем Прошенко, а переправив м’яч головою точно на набігаючого з протилежного флангу Левана Махарадзе Андрій Голуб. А далі, аби завадити нашому центральному захисникові вразити ворота, спробував перехопити простріл захисник херсонців Семен Дяченко. Що з того вийшло могли побачити всі присутні на стадіоні: Махарадзе до м’яча так і не дотягнувся, оскільки його у власні ворота відправив сам Дяченко.

Після швидкого успіху «Інгулець» не збавив обертів, тож уже на 17-й хвилині рахунок було подвоєно: після чергової атакувальної комбінації Сергій Дячук дуже зручно відкотив м’яч на набігаючого Євгена Запорожця, який, буквально на мить вивільнившись від опіки захисників, пробив точно і невідпорно, так що голкіпер лише провів м’яч поглядом. Після цього темп гри трохи знизився – гості, дещо пригнічені таким невтішним для себе початком, вже більше задумувалися не над загостренням боротьби, а над тим, аби розрив у рахунку не став більшим. Не особливо намагалися загострювати гру й наші футболісти, очевидно, з огляду на те, що рахунок їх цілком задовольняв, тоді як на мокрому і слизькому полі (дощ же під час гри то вщухав, то знову пускався) значно зросла можливість отримання непотрібних травм. Щоправда, десь на початку другого тайму гості дещо осміліли і стали більш дошкульно турбувати захисні порядки «Інгульця», змусивши кілька разів і нашого голкіпера Дениса Боброва продемонструвати свою майстерність. Але вже на 68-й хвилині інтрига в матчі, практично, зникла, після того як, щойно вийшовши на заміну, Джаба Фхакадзе скористався помилкою захисників «Кристала», довівши рахунок в поєдинку до 3:0, який, зрештою, і став остаточним. В даному разі хотілося б відзначити таку важливу ясність головного тренера нашої команди Едуарда Хаврова, як відмінну інтуїцію. Принаймні, він її демонструє уже в другій грі поспіль: в минулому турі, нагадаємо, щойно вийшовши на заміну, відзначився голом у воротах «Арсеналу-Київщина» Роман Фатій, а цього разу, як бачимо, дуже своєчасним виявився вихід на поле Джаби Фхакадзе.

Втім, перемогою «Інгульця» приємні новини для нас у 22-му турі не обмежилися: після кількох турів поспіль, коли ціла низка наших конкурентів у боротьбі за право вийти у першу лігу йшли, як мовиться, «ніздря в ніздрю», нарешті одразу двоє з них втратили очки. Спершу з мінімальним рахунком 0:1 в Щасливому «Арсеналу-Київ» поступилися футболісти «Буковини». А в Кременчуці гравці «Кременя» пригальмували іншого кандидата на підвищення в класі, стрийську «Скалу», здолавши її з рахунком 3:1. Таким чином «Інгулець» перемістився на третю сходинку в турнірній таблиці, тобто на позицію, що вже, як мінімум, дозволяє взяти участь в перехідних матчах з командою, яка в першій лізі посяде третє місце з кінця. Отож до розв’язки чемпіонату залишається лише чотири тури. Очевидно, вони стануть найскладнішими і найвідповідальнішими. Зокрема, наступної суботи наших улюбленців чекає дуже непростий поєдинок в Новій Каховці, де супротивником «Інгульця» стане місцева «Енергія». І хоч «Енергія» й посідає сьогодні досить скромне одинадцяте місце, однак ця команда з дуже потужним потенціалом, здатна, налаштувавшись належним чином, дати гідний бій будь-якому суперникові. В двох останніх домашніх поєдинках новокаховці, до речі, долали своїх суперників, забивши у їх ворота по 4 м’ячі (4:3 – з «Арсеналом-Київщина» та 4:2 з «Нікополь-НПГУ»). До того ж, не забуваймо, що «Енергія» - єдина команда в поточному чемпіонаті, яка перемогла «Інгулець» на нашому ж полі, в Петровому. Нагадаємо, що було це в десятому турі, наприкінці вересня минулого  року. Так що, як мовиться, - «за нами боржок». А взагалі, напевне, всі погодяться, що цьогорічний чемпіонат в другій лізі виявився надзвичайно захоплюючим і інтригуючим. Про його рівень нехай судять спеціалісти, але те, що тут, здається, до останнього туру не буде остаточно визначено ні переможця, ні призерів – додає йому ще більшої видовищності й інтриги. Тож маємо подякувати Олександру Поворознюку і створеній ним суперкоманді, яка усіх нас – уболівальників провінційної Петрівщини, а також сусідніх Жовтих Вод та й багатьох симпатиків нашої команди з Криворіжжя також зробила безпосередніми учасниками цієї інтриги.

Володимир Кіфенко

Чемпіонат другої ліги

Турнiрне становище команд

 на 7 травня 2016 року