Днями у СВК «Агрофірма «Маріампольська», відомій вже декілька десятиріч своїми трудовими досягненнями, відбулися звітно-виборні збори. Ще не так давно такі заходи відбувалися у кожному господарстві. Нині в більшості новостворених підприємств вже й забули про це, адже вони в більшості своїй стали приватними суб’єктами господарювання, де вся глобальна стратегія розвитку господарства вирішується власником, орендарем чи фермером. І якщо вимоги техніки безпеки та охорони праці ще якимсь чином таки здійснюються, то це не значить, що працівники в них повністю соціально захищені, і це зрозуміло, адже в цих сільгоспформуваннях, фактично, перестали діяти профспілкові організації, саме на які колись і були покладені ці функції. Це мимоволі наводить на роздуми, що колишні форми колективного господарювання у цьому плані діяли ефективніше, адже вони гарантували надійний соцзахист кожному працівникові. Адміністраціями господарств приділялася значна увага залученню своїх працівників до організації дозвілля і заняття різними видами спорту. Тоді знак «ГТО» на грудях молодих людей був предметом особливої гордості. Під постійною опікою були соціальні заклади. Силоміць нав’язана у 30-х роках колективна форма господарювання, яка хоч спочатку і не сприймалася, з часом таки прижилась і зазнала значних змін та удосконалень. А вже у  роки незалежності начебто згадали і стали швидко впроваджувати в життя гасло: «Землю – селянам, заводи – робітникам», але, як з’ясувалося, робітники власниками заводів так і не стали, та й земля селянам дісталася далеко не всім.

Здійснивши короткий екскурс в не таке вже й далеке минуле, замислюємося, а чи вірно діємо тепер, чи не розучилися раціонально мислити? Чи був сенс розвалювати все «до основанья»? А що затим? Мені довелося акцентувати увагу на цих аспектах тому, що навіть після Революції гідності діють «темні сили», яким не до вподоби, що до цього часу в районі діє повністю збережена колективна багатогалузева форма господарювання у тій же «Маріампольській». А цілісність господарства дає змогу забезпечити робочими місцями працездатних мешканців сіл Луганка та Братське, а це, на сьогодні, 343 працівники, значна частина яких задіяна в тваринницькій галузі. Варто зазначити, що жодне сільгосппідприємство в районі не має такої кількості працівників, навіть при наявності значно більшої кількості землі в оренді, а отже «Маріампольська» є найбільшим платником податків до місцевих бюджетів. Тут увага до трудівників підкріплена соціальними гарантіями Колективного договору, де людина визначена головною фігурою виробництва. В основі Угоди - створення належних умов праці та відпочинку, а отже питаннями життєдіяльності господарства, які закладені в статуті, постійно керується правління кооперативу, рішення якого обговорюються та затверджуються на загальних зборах. Тож така форма господарювання  влаштовує маріампольців, адже дає можливість колективно вирішувати, як діяти далі. Підтвердженням прозорості діяльності СВК і є загальні та звітно-виборні збори, на яких голова правління Костянтин Міщанін доповідав про діяльність агрофірми за звітний період. За минулий рік рентабельність рослинницької галузі складає 177,9%, а за 2014 рік – 75,8%, це у грошовому еквіваленті на 200 тисяч гривень більше проти показників минулого року. Загальний прибуток від реалізації продукції рослинництва становить 25972000 гривен. Отже  зерновиробництво дає стабільні прибутки. Під кормовими культурами зайнято більше 500 гектарів, загальна кількість великої рогатої худоби становить близько 1 тисячі голів, з них 440 голів дійного гурту. Виробництво молочної продукції здійснюється за європейськими стандартами. За 2015 рік молока вироблено 1849,2 тонн, а це на 79,4 тонн більше проти показників 2014 року. Реалізовано 153 тонни яловичини, це на 40 тонн менше показників минулого року. Нині поголів’я свиней становить 2499 голів, вироблено 209 тонн м’яса на суму 4937700 гривень. А взагалі виробництво м’яса по господарству залишається збитковим. За останні 8 років, зазначив Костянтин Володимирович, агрофірма «Маріампольська» вкладала значні кошти у розвиток виробництва. У рослинництві впроваджено нові технології вирощування технічних культур, які дають змогу отримувати високі і стабільні врожаї. А також було приведено в порядок вагове господарство по обох відділках, встановлено електронні ваги. Оновлено зерноочисні машини по токах. З 2008 року по 2015 рік закуплено сільськогосподарської техніки на 3,2 млн. грн. У тваринницькій галузі впроваджено нову систему молокопроводу, автоматичне напування свинопоголів’я, придбано кормозмішувальний міксер. Зроблено капітальний ремонт тваринницьких приміщень, молокоблоку задля приведення їх до санітарних та гігієнічних норм. Здійснена велика робота по приведенню до норм техніки безпеки на виробництві. Також голова правління зробив аналіз роботи допоміжних цехів.

У своєму виступі Костянтин Володимирович зазначив, що через грубе порушення закону про порядок продовження договору оренди земель резервного фонду Луганської сільської ради колишнім головою РДА Юрієм Самохвалом, господарство зазнало мільйонних збитків, адже майже п’ятсот гектарів орної землі через безкінечну судову тяганину ось уже 4 роки  не використовуються. Та, не зважаючи на ці обставини, в кооперативі не зменшилась кількість працівників, адже завданням діяльності правління господарства стало не лише збереження, але й збільшення робочих місць, що є головною умовою існування сіл.

Перед працівниками агрофірми про фінансово-економічний стан звітувала головний бухгалтер Інна Дядечко, а також спеціалісти господарства і голова ревізійної комісії. Вони акцентували увагу на виробничих процесах та подальшому розвитку господарства.

Співпраця профспілкового комітету з правлінням агрофірми здійснюється в рамках спільної трудової угоди і виконуються в повному обсязі. За минулий рік на лікування працівників господарства та пенсіонерів надавалася матеріальна допомога на суму 67650 гривень. До послуг кожного трудівника і пенсіонера та членів їх родин база відпочинку на березі Чорного моря «Прибій». На утримання соціальної сфери, розвитку культури і спорту, медицини і для допомоги воїнам АТО та місцевій церкві надавалася фінансова підтримка. В цілому господарство на утримання об’єктів соціальної сфери затратило більше ніж 1 мільйон 420 тисяч гривень. Члени СВК визначили роботу правління  агрофірми задовільною.

Днями перед присутніми виступили альтернативні кандидати на посаду голови правління агрофірми Іван Копань та Володимир Титаренко, а також сільський голова Роман Штурмак. Затим після перерви відбулося таємне головування за кандидатів у члени правління сільгосппідприємства і його голову та склад ревізійної комісії. І от ,за підсумками лічильної комісії з великою перевагою голосів головою правління знову обраний Костянтин Міщанін. Він подякував землякам за довіру та наголосив, що від їх спільної, злагодженої, сумлінної праці залежить майбутнє агрофірми.

За останні кілька років випробувань на міцність господарства маріампольці зрозуміли, що сподіватися можуть лише на власні сили, свою розсудливість та витримку, адже вони добре пам’ятають заповіт свого колишнього легендарного мудрого хлібороба Анатолія Гавриловича Лисиціна, тож мають господарювати так, щоб зірка «Маріамполя» ніколи не згасала.

Сергій АНДРУСЕНКО.

На знімках: доповідає голова правління Костянтин Міщанін; ветерани господарства Анатолій Глінський, Леонід Самохвалов та Михайло Хворост; під час голосування.