Незабаром все прогресивне людство разом з Україною відмічатиме скорботні 30-ті роковини Чорнобильської катастрофи. З квітами, вінками до пам’ятних знаків і меморіалів прийдуть Президент, міністри і посли держав Європи, зроблять низький уклін тим, хто, не жаліючи здоров’я і життя, отримав маленьку перемогу над «мирним» атомом. На сьогодні з майже 600 тисяч ліквідаторів живими залишилось не більше третини. Свого часу академік О.О.Чазов, тодішній міністр охорони здоров’я СРСР, прогнозував не більше 5 років життя для тих ліквідаторів, що отримали 25 рентгенів дози опромінення і більше, на основі його доповіді був розроблений Закон «Про соціальний захист ліквідаторів аварії». Він був дуже добрий і з багатьма пільгами. Але час вніс корективи: залишилось ще досить багато живих ліквідаторів, а, водночас, - мало грошей на пільги. У районі нас майже 150 чоловік, і 26 квітня нам нічого не залишиться, як піти на город (хто зможе), адже квіти нести нікуди, бо немає місця, де можна було б вклонитися загиблим побратимам. Впродовж останніх 5 років ведуться дебати про відкриття пам’ятного знаку на території Петрового. Був розроблений макет документації, кошторис. Крім того, начебто вже отримали згоду З-х колишніх керівників району. Були витрачені певні і, очевидно, немалі громадські кошти. Та чомусь упродовж цілих трьох років колишній селищний голова так і не спромігся виділити безоплатно 36 м.кв землі на території селища для розміщення згаданого знаку. А представники нової районної влади тепер уже висловлюють пропозицію «убити п`ятьох зайців одним пострілом», збудувавши один спільний знак на 4 громадські об`єднання (афганці, чорнобильці, учасники АТО і герої Великої Вітчизняної війни), та встановити його на центральній площі. Заразом і відремонтувати постамент, на що знадобиться до півмільйона гривень. Який це матиме вигляд, якщо поіменно ніхто не буде згаданий? Крім того, це що - майбутню скульптуру установити на вивільнений постамент вождю пролетаріату? Ми, активісти організації «Союз-Чорнобиль України», категорично проти такого рішення (голова чомусь без нас вирішив бути «за»). За підтримкою ми звернулись на пряму лінію до губернатора.
А поки що 26 квітня за-прошуємо всіх небайдужих на панахиду в капличку біля управління соціального захисту, а ще - закликаємо телефонувати до адміністрації району і вносити пропозиції з приводу підтримки або не підтримки рішення, як краще збудувати знак. Очевидно, наступною датою, до якої це рішення мало б бути узгоджене і прийняте остаточно, стане 14 грудня (до Дня Ліквідатора).
Микола Дмитрович Тайдаков, герой Чорнобиля, секретар організації «Союз-Чорнобиль» Петрівського району.
