Сергій Завалій: Спільними зусиллями здолаємо усі труднощі та розв’яжемо проблемні питання
Відсьогодні «Трудова слава» започатковує нову рубрику, з допомогою якої спробуємо ще більше зблизити тих, хто уособлює державну владу на місцях, і тих, хто є об’єктом задіяння їх владних повноважень. Іншими словами, ми хочемо, щоб керівники району і його жителі стали ще більше зрозумілими одне одному, адже, говоритимемо відверто: усі ті амбітні плани, що ми окреслюємо собі на найближчу та більш віддалену перспективу, зможуть бути реалізованими лише тоді, коли усі разом, згуртованою спільнотою, допомагаючи один одному та підтримуючи одне одного, приступимо до їх виконання. Тож сьогодні нашим співрозмовником є голова районної державної адміністрації Сергій Завалій. Говоримо з ним про речі злободенні, про те, чим живе район, що, на думку його керівника, сьогодні найбільше хвилює наших громадян.
До речі, з огляду на те, що в подальшому таке спілкування, сподіваємося, стане регулярним – пропонуємо нашим читачам також задавати як Сергію Володимировичу, так і його найближчим помічникам свої запитання. Їх можна буде поставити, звернувшись безпосередньо на «гарячу лінію» голови райдержадміністрації за номером 9-63-01, або через районні ЗМІ, за номерами 9-73-57 та 9-70-60, чи письмово на поштову адресу: 28300, смт Петрове, вул. Літвінова 19, Редакція районної газети і радіомовлення, або на електронну пошту: redakciya2@ukr.net.
Отож, розпочинаємо нашу розмову, напевне, з найбільш очікуваного й найбільш прогнозованого запитання:
- Сергію Володимировичу, дайте стислу характеристику року, що минув: що вдалося, а що, можливо, можна було б зробити й краще? Словом, кількома словами поділіться про свої враження від майже року перебування на посту очільника району?
- Минулого року в районі дійсно багато чого було зроблено, багато відбулося різних подій, однак давати їм якусь оцінку, гадаю, поки що недоречно – зрештою, нехай оцінки дають самі жителі Петрівщини. Бо, напевне, найоб’єктивнішу оцінку діям влади може дати лише сама громада.
У кінці лютого у мене була співбесіда в Кіровоградській обласній державній адміністрації, де підводилися підсумки соціально-економічного розвитку району за 2015 рік. Було сказано, що з основними завданнями, які диктуються сьогоденням, або які ставляться керівництвом – район впорався. Маємо певні здобутки, достойні напрацювання, зокрема в галузі капітальних інвестицій, адже лише за минулий рік, скажімо, на транспорт та автомобільні дороги витратили 5 млн 588 тис. грн, в галузі охорони навколишнього природного середовища освоїли 7 млн 374 тис. грн, в галузі освіти (яку вважаємо однією з найпріоритетніших) - 2 млн 793 тис. грн, в культурі зроблено добрих справ на загальну суму 630 тис. грн, в не менш важливій галузі охорони здоров’я – на 1 млн 932 тис. грн, в галузі соціального захисту та соціального забезпечення населення ця сума склала 625 тис. грн.
Звичайно, це просто цифри – гола статистика, а за нею, насправді, стоїть і капітальний ремонт мосту в Петровому, і капітальні роботи, що в минулому році були зроблені по центральній районній лікарні, і ремонт територіального центру, і заміна водопроводу по вул. Леніна та розчищення річки Березніговатої в смт. Петровому, і заміна віконних прорізів у школах та дитячих садках району, і встановлення дитячих майданчиків та й інші заходи, що зроблені і продовжують робитися по всій Петрівщині. Тож, як бачимо, здобутки є цілком реальними, хоча, звичайно, ще залишається багато над чим працювати і в році нинішньому. І все ж, гадаю, той темп, що ми його взяли у 2015 році, дозволить нам успішно вирішувати усі проблеми та виконувати поставлені завдання.
- Що ж, Сергію Володимировичу, здавалося б, виходячи з почутого, ми можемо порадіти тим змінам, що відбуваються в районі, а якими основними завданнями ознаменувався початок 2016 року?
- Початок року «подарував» нам деякі зміни в законодавчому полі, зокрема з’явилися проблеми, про які взагалі раніше важко було й уявити, як скажімо, проблема харчування дітей початкової ланки – учнів 1-4 класів.
Раніше ця категорія учнів харчувалася безкоштовно за рахунок освітньої державної субвенції. Зараз же цю функцію переклали на плечі місцевих бюджетів, тобто державна освітня субвенція залишилася лише для дітей соціально незахищених категорій населення, всі ж інші повинні харчуватися за рахунок місцевих бюджетів. Тож ми змушені були шукати прийнятний вихід з цієї ситуації. І саме завдяки співпраці з районною радою, депутатським корпусом, сільськими і селищними головами було вирішено, що в усіх територіальних громадах харчування здійснюватиметься безкоштовно за рахунок сільських, селищних та районного бюджетів. До речі, на останній сесії районної ради 295 тис. гривень з районного бюджету якраз і було виділено на харчування дітей. Гадаю, що це рішення дуже правильне і важливе, бо діти – це майбутнє країни, тож від їх здоров’я залежатиме успішність нашої держави.
Відкритим поки що залишається також питання пільгових перевезень. У державному бюджеті на 2016 рік не прописано, за рахунок чого відшкодовуватимуться пільгові перевезення. Субвенція на ці витрати призначена не була, однак сама пільга не скасована. Тож, поки це питання законодавчо не буде врегульоване, депутати районної ради прийняли рішення вирішити цю проблему зусиллями районного бюджету.
Новацією в 2016 році є передача функцій по реєстрації фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, а також реєстрація майнових прав до районних державних адміністрацій. Розпорядженням голови райдержадміністрації вже створено сектор з питань державної реєстрації. Введено одну посаду державного реєстратора, посада другого державного реєстратора буде введена до кінця березня. Тож вимоги законодавства, згідно з якими до кінця березня даний відділ повинен запрацювати, ми, звичайно ж, виконаємо.
Також безпосередньо в громади передаються функції міграційної служби по реєстрації місця проживання /перебування громадян. Тут ми діятимемо в тісній співпраці з районною радою, при районній раді буде створено відповідний відділ, який і буде цим займатися. До речі, на першому поверсі приміщення районної ради уже розпочали ремонт з переплануванням, там де плануємо розмістити державних реєстраторів, на цьому ж поверсі й буде центр з надання адміністративних послуг. Тож відтепер нашим громадянам не доведеться ходити по установах та інстанціях задля вирішення якоїсь проблеми – усі послуги вони зможуть отримати в одному місці. Гадаю, це досить зручно, і правильно.
- Хотілося б почути кілька слів про Ваше бачення вирішення питань, пов’язаних з соціальним захистом воїнів-учасників АТО. Адже подекуди не завжди вдається належним чином забезпечити соціальні гарантії нашим захисникам. Які проблеми виникають в нашому районі і як вони вирішуються?
- Так, справді, всі питання, пов’язані з учасниками АТО – як нині діючими, так і тими, чий термін служби вже добіг кінця, ми тримаємо на особливому контролі. У нас в районі створений Центр допомоги учасникам АТО, Горністову Аллу Павлівну обрано радником голови РДА з питань допомоги учасникам АТО, забезпеченням соціальних гарантій наших хлопців займаються відповідні структурні і територіальні підрозділи РДА, районна рада та депутатський корпус, лікарня, сільські і селищні ради. Ця робота проводиться у співпраці з самими учасниками АТО і громадською організацією «Захисник Петрівщини» та волонтерами. Хоча відверто зізнаюся – говорити, що з цим питанням у нас в районі все бездоганно – на жаль, не доводиться. Наприкінці минулого і на початку поточного року Управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області було зроблено певну кількість відмов бійцям в їх законному праві на отримання гарантованих державою земельних ділянок. В одних випадках давалися якісь пояснення, а інколи причини відмови взагалі не вказувалися. Тобто, вже зареєстрована документація поверталася в район з відмовами. І такі речі відбувалися на рівні всієї області. Звичайно, це неподобство не залишилося без реагування: людину, яка очолювала обласне Управління Держгеокадастру, з посади звільнено, Головним Управлінням Держгеокадастру створено комісію, яка має дослідити усі причини таких відмов.
Відтак тепер маємо надію, що безпідставних відмов і зволікань більше не буде. Я, до речі, неодноразово нарівні області порушував цю проблему, тож всі формальні недоліки (якщо вони десь і мали місце в документах) вже виправлені і документи повторно направлені в Держгеокадастр Кіровоградської області, а їх проходження контролюватиму особисто.
Взагалі ж земельне питання – особливе. Невипадково сьогодні до земельної сфери – говоритимемо відверто – найбільше питань. Це і відсутність контролю за земельними ділянками, які обробляються без належно оформлених документів, порушення сівозміни, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, відсутність повної бази даних земельного банку району. Тож всі ці питання належить вирішувати комплексно. Зараз більшість повноважень по розпорядженню землею передані до Управління Держгеокадастру в Кіровоградській області. Хоча простіше навести лад, якщо повноваження по управлінню землею повернуться на місця. Взагалі, це було б логічно, аби землею розпоряджалися саме ті громади (чи їх уповноважені представники), на чиїй території і знаходиться земля. Тобто саме сесії відповідних сільських і селищних рад мають приймати відповідні рішення.
- Сергію Володимировичу, ось іще таке, можливо, дещо несподіване питання: на території району, і зокрема, Петрового, залишилося чимало так званих «пам’ятників» минулої епохи, тобто будівель, споруд, які колись були окрасою, гордістю району, служили громаді, а зараз, руйнуючись, просто псують вигляд довкілля. Щось із цим маємо робити?
- Очевидно, що так. Дійсно, таких, як Ви говорите, «пам’ятників» маємо сьогодні вдосталь, скажімо – колишній автовокзал в Петровому, який сьогодні перебуває в такому стані, що вже навряд чи колись зможе виконувати свою попередню функцію, чи недобудовані або напівзруйновані будівлі в районі «старого центру», чи взяти для прикладу колишній кінотеатр «Інгулець», в якому тече стеля, постійно мокрі стіни… Тобто, якщо з будівлею уже прямо зараз нічого не почати робити, то невдовзі вона просто зруйнується. Однак тут маємо іншу проблему: ці об’єкти – приватна власність, недоторканість якої гарантується законом. Водночас, нічого не робити - це неправильно. Будемо знову і знову звертатися і до власника автовокзалу, з вимогою, щоб він привів територію до ладу, і до власника кінотеатру, з питанням, що він планує робити з будівлею. Зрештою, гадаю, знайшлося б чимало інвесторів, здатних і охочих зробити з цієї будівлі щось прийнятне і корисне для громади: нехай це буде Будинок культури чи Центр дитячої і юнацької творчості, чи ще, можливо, якийсь об’єкт, що служив би петрівчанам, як служив колись красень-кінотеатр.
- Що скажете стосовно пріоритетів, яким у році поточному приділятимете найбільше уваги?
- Гадаю, у нас тут суттєвої переорієнтації не станеться. Як завжди, в полі зору залишатимуться галузі медицини (багато заходів плануємо по центральній районній лікарні та первинній ланці), освіти, соціального захисту населення, культури, адже потрібно щось робити з районним Будинком культури в смт. Петровому та інших галузей. Хоча й тут зрозуміло, що всі ці важливі питання ефективно вирішувати можна тільки разом, спільними зусиллями, в тісній співпраці районної державної адміністрації з районною радою, районними депутатами та з сільськими і селищними радами. Саме життя диктує, що для ефективного розв’язання питань на місцевому рівні, ми повинні відкласти політику на другий план, а зосередитись виключно на проблемах, які турбують наших громадян. І якщо такий діалог налагодиться – ми зможемо вирішувати всі питання. Поки що, дякувати Богу, я можу констатувати, що у нас в районі непогана співпраця як з депутатами районної ради, так і з сільськими та селищними головами і депутатами сільських та селищних рад. Адже одним з перших вражень, ще коли я прибув до району вперше, було те, що кожен працює сам по собі, без взаємної координації і підтримки. Зараз же, на мій погляд, з найпринциповіших питань ми досягли згоди, і всі разом рухаємося в одному напрямку. Можливо, й не завжди усе виходить так, як би цього хотілося, але все ж намагаємося працювати досить активно і продуктивно.
- І останнє питання таке: складну зиму ми вже пережили, настала весна, сезон, який традиційно супроводжується наведенням порядку. Цей рік, очевидно, винятком не стане?
- Звичайно, будь-який гарний господар, передусім, повинен впорядкувати свою оселю, свою садибу. Так само і ми маємо навести порядок у себе в районі. Тож уже незабаром, лише хоч трохи дозволятимуть погодні умови, ми проведемо ряд суботників і толок, адже це наш обов’язок – навести порядок на тій території, де живемо і працюємо. Крім того, будемо наводити лад в лісосмугах, в парках, звичайно ж – на кладовищах. До цих робіт обов’язково залучатимемо організації і підприємства, працівники нашої районної державної адміністрації в цих заходах братимуть найактивнішу участь. Очевидно, на найближчу перспективу маємо вважати впорядкування довкілля одним з найважливіших завдань.
Користуючись нагодою, хочу закликати усіх жителів району: давайте разом слідкувати за порядком в наших селах і селищах, адже ніхто за нас нам проблему впорядкованості, благоустрою і чистоти довкілля не вирішить. Кожен повинен добре знати – в які місця слід викидати сміття, повинен стежити за чистотою довкілля і не дозволяти смітити іншим. Я переконаний – в чистих і дбайливо доглянутих населених пунктах і жити набагато цікавіше та приємніше, знаю, напевне, що таку мою переконаність поділяють переважна більшість жителів району. Тож давайте разом впорядкуємо землю, на якій нам випало жити.
Спілкувалися Олександр Дога, Володимир Кіфенко.
