У доброчинності повинна бути закладена любов і поклик серця. Тільки тоді вона принесе взаємне задоволення, очікуваний результат і Божу нагороду. Як говорив преподобний Серафим Саровський: «Той, хто приймає щось, отримує людську радість, а той хто дає – отримує радість Божественну».

Саме тому напередодні свята Святого Миколая  колектив та учні Чечеліївської школи вирішили реалізувати проект «Від серця до серця іде доброта».

«Людяність, сердечність, чуйність – цей моральний імунітет проти зла здобувається лише тоді, коли людина в ранньому дитинстві пройшла школу доброти, справжніх людських стосунків, людину можна виховати лише добром. Духовне життя школи та її вихованців не повинне обмежуватися, лише самими успіхами в оволодінні навчальною програмою. Для того, щоб сформувати свідоме ставлення до людських чеснот, необхідно навчити школярів азбуці моральної культури», - вважав В.О. Сухомлинський.

Це і стало провідною ідеєю нашого проекту. Тож, виходячи із вищезазначеного, були визначені завдання проекту, а саме: ознайомити учнів із традицією святкування Дня Святого Миколая; розвивати в учнів доброзичливість, вміння співчувати, милосердя; формувати в дітях ціннісні (гуманістичні, громадські та духовні) орієнтири; виховувати дітей у дусі відродження українських традицій благодійності та залучати школярів до практичної доброчинності.

Вчителі ознайомили дітей з історією виникнення свята та з духовним спадком-прикладом Святого Миколая, який є взірцем доброчинності й милосердя. Він упродовж усього свого життя, починаючи з юних літ, різними способами піклувався про вбогих та нужденних, причому робив це не наголошуючи на своїх вчинках, а таємно. Його принципом було: «Хай твоя правиця не знає, що робить ліва рука».

Доброчинність або милосердя - це прояв стану серця людини.

Лише співчутлива добросердна людина спроможна щиро відгукуватись на потреби ближніх, ділитись з ними шматком хліба й одягом. А серце черстве, кам’яне - не здатне відчувати нічого, бо воно має егоїстичну сутність. Взагалі, стан серця людини має важливе значення не тільки в сфері доброчинності, але неодмінно впливає і на зміст життя у всіх його напрямках.

Цю рису характеру необхідно виховувати, і тому наступним етапом проекту вирішили зробити акцію «Доброта мого серця».

Розповівши дітям, що акт доброчинності змінює по-перше, серце того, хто віддає, запропонували учням пригадати когось зі свого оточення, хто їх образив, до кого в них є неприязне ставлення та приготувати подарунок своєму «кривднику» і таємно (через вчителя) подарувати його, здійснивши «акт прощення та примирення в своєму серці» стосовно цієї людини. А на годинах спілкування обговорити цю тему та поділитися своїми переживаннями.

Подібну акцію вирішили провести й серед працівників школи для покращення психологічного клімату в колективі.

У нашій школі є діти, які потребують особливої підтримки: учень-інвалід, який навчається вдома за індивідуальною формою навчання, та учень, який не має батьків, тож знаходиться під опікою. Відтак напередодні свята вирішили відвідати та привітати також і цих дітей та їх родини.

- Люди, люди, схаменіться,

Божу заповідь згадайте.

Любіте ближнього свого,

І про добро не забувайте!

Поможіть нужденному,

Вибачте образу,

І на вашому серденьку

Стане легше зразу.

Будем всім допомагати,

Й пам’ятати про одне,

Що лиш добро і милосердя

Наший грішний світ

від бід спасе!

Тетяна Деркач, практичний психолог Чечеліївської ЗШ І-ІІІ ст.